Черговий «дедлайн», тобто крайній термін для надання серйозних пропозицій щодо проведення всеосяжних і конкретних реформ, надав Євросоюз проблемній Греції. Нібито остаточно доля Афін вирішиться на наступному позачерговому саміті лідерів ЄС, запланованому на 12 липня. Такого рішення було досягнуто на аналогічному саміті, який відбувся увечері вівторка.
При цьому переконливих пропозицій від грецького уряду очікують щонайпізніше сьогодні, 9 липня. Адже перед зустріччю глав держав їх іще мають затвердити експерти кредиторів. Про це повідомив по завершенні позавчорашнього саміту президент Європейської ради Дональд Туск.
«За нинішній статус-кво несуть відповідальність усі сторони. Саме тому я закликав усіх лідерів спробувати знайти консенсус, який буде нашим спільним успіхом, за якого не буде переможених або переможців, — зазначив очільник ЄС. — Якщо цього не станеться, це означатиме кінець переговорів з усіма можливими наслідками, в тому числі «найгірший сценарій», за якого ми всі програємо».
За словами Туска, неможливість досягти угоди може призвести до банкрутства Греції і неспроможності її банківської системи. Це «не лише буде найболючішим ударом для грецького народу, а й вплине на Європу і в геополітичному сенсі».
Укотре не надавши кредиторам переконливих пропозицій, грецький уряд не посоромився... знову попросити про кредит. Як повідомляє агенція «Рейтер», Греція подала офіційну заявку про надання фінансової допомоги з Європейського стабілізаційного механізму. Міністри фінансів країн єврозони мали розглянути це прохання вчора по обіді в режимі телефонної конференції.
Суму, про яку просять Афіни, офіційно не називають, але раніше деякі західні ЗМІ повідомили про те, що прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас попросив про проміжну позику в розмірі 7 мільярдів євро, яка може бути надана протягом 48 годин.
Сам Ципрас, виступаючи вчора в Європарламенті, заявив, що впевнений у досягненні компромісу до кінця наданого лідерами єврозони терміну. І запевнив, що грецькі пропозиції щодо реструктуризації та подальшого кредитування «не обтяжать європейських платників податків».
Принагідно Ципрас поскаржився, що за останні п’ять років Греція «стала експериментальною лабораторією для заходів жорсткої економії, і цей експеримент не вдався». «Я поважаю інші країни, які пройшли через жорстку економію, але ніде ці заходи не були такими жорсткими», — переконаний лівий очільник грецького уряду. Коментуючи результати недільного референдуму, Ципрас заявив, що «сміливий вибір грецького народу не є рішенням розірвати зв’язки з Європою, а радше наміром повернутися до основоположних європейських принципів. Ми хочемо угоду, яка покладе остаточний край кризі та покаже, що є світло в кінці тунелю».
Тим часом президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив, що у Брюсселя є план на випадок виходу Греції з єврозони. «Ми готові до всього й маємо сценарій такого розвитку подій, розроблений у деталях. Я рішуче проти виходу Греції з єврозони, але я не можу запобігти цьому, якщо грецький уряд не робить того, що ми очікуємо», — додав глава виконавчого органу ЄС.
А член керуючої ради Європейського центробанку Евальд Новотни від імені цієї структури зауважив, що грецька боргова криза має лише обмежений вплив на фінансову стабільність в інших країнах єврозони, і небезпеки «зараження» нею інших держав, які використовують євро, немає.
Поки в Європі вся увага зосереджена на ситуації в Греції, фінансові ринки світу може похитнути ще більша катастрофа, яка походить із Китаю. На початку торгів 8 липня індекс, який включає в себе акції 300 китайських компаній, на фондових майданчиках Шанхая та Шеньчженя втратив близько 8%. А в цілому за останній місяць втрати фондового ринку Китаю склали близько 30%, або 3 трильйони (!) доларів США.
За словами провідного економіста японського банку Sumitomo Mitsui Trust Аяко Сери, панічний розпродаж активів на фондовому ринку Китаю для світової економіки є більшою проблемою, ніж боргова криза Греції.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
