Право на безкарність

09.07.2015

Росія, яка вже не раз відзначалася абсурдними, щоб не сказати злочинними, вето на рішення Ради Безпеки ООН, знову вражає світ. Як повідомляє газета «Гардіан», Радбез Організації Об’єднаних Націй був змушений відкласти голосування щодо резолюції, яка засуджує різанину в Сребрениці під час Боснійської війни 1995 року як «злочин геноциду». А все тому, що Російська Федерація налаштована голосувати проти.

Інші делегації, зокрема Великої Британії та США, намагаються вмовити російських колег і досягти компромісу в тексті документа, аби голосування було одностайним. Чергову спробу зібратися члени РБ запланували на вчорашній вечір (ранок за нью-йоркським часом).

Ухвалення резолюції її прихильники сподіваються приурочити до 20-х роковин пам’яті загиблих у Сребрениці, які припадають на 11 липня. Цього дня у Боснії та Герцеговині, де сталася трагедія, відбудуться загальнодержавні жалобні заходи.

У липні 1995 року загони боснійських сербів увійшли в Сребреницю, оголошену Радою безпеки ООН «зоною безпеки». Практично не зустрівши опору з боку легкоозброєних голландських військовослужбовців, які перебували там як «блакитні каски» Організації Об’єднаних Націй, війська сербського генерала Ратко Младича влаштували розправу над мусульманським населенням міста. І жорстоко винищили близько 8 тисяч людей — здебільшого чоловіків, серед яких були й зовсім юні хлопчики.

Різанина в Сребрениці залишається одним із найтяжчих військових злочинів у Європі після Другої світової війни. Міжнародний кримінальний трибунал у справах колишньої Югославії і Міжнародний суд, які діють під егідою ООН, кваліфікували її як геноцид. Лідери боснійських сербів, зрозуміло, заперечують факт етнічної чистки.

У проекті резолюції Радбезу, який запропонувала Велика Британія, зазначено, що «визнання трагічних подій у Сребрениці як геноциду є передумовою для примирення», і пропонується засудити заперечення цього геноциду.

Росію, яка під час Балканських воєн 1990-х років підтримувала Сербію і сербів в інших країнах колишньої Югославії, таке формулювання не влаштовує. Її представники назвали резолюцію «такою, що роз’єднує сторони і зосереджується тільки на одній стороні конфлікту».

Прем’єр-міністр Сербії Олександр Вучич заявив, що він відвідає Сребреницю 11 липня для участі у вшануванні пам’яті жертв iз нагоди 20-х роковин різанини, в якій боснійські серби вбили близько 8 тисяч мусульман — чоловіків та хлопців. Чинний прем’єр Сербії, колишній націоналіст Вучич, який тепер підтримує курс на інтеграцію в ЄС, заявив, що це було колективним рішенням уряду. Міжнародний суд ООН у Гаазі називає різанину геноцидом. Однак Сербія визнає тільки «тяжкий злочин» та відкидає закиди про геноцид.

Тим часом прем’єр-міністр Сербії Олександр Вучич заявив, що відвідає БіГ і вшанує пам’ять загиблих у Сребрениці. Попри те, що його країна не визнає цей злочин геноцидом, вона, як зазначив Вучич, «здатна визнати, що деякі особи вчинили злочин».

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>