Чиновникам не болить

08.07.2015

Один натиск кнопки, мінімум обговорень і жодної тіні сумніву — так більшість депутатів Вінницької облради проголосувала за закриття чергового на Вінниччині навчального закладу — Соколівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Крижопільського району.

За словами першого заступника директора департаменту освіти і науки обладміністрації  Олени Чорної,  на Вінниччині нині діє 17 подібних закладів для дітей із особливими потребами, але система освіти працює у напрямку інклюзивного навчання (тобто дітей з особливими потребами навчатимуть у звичайних школах). Саме тому, пояснила чиновниця, потреби у такій розгалуженій системі спеціальних шкіл-інтернатів уже немає. У Соколівській школі-інтернаті навчається 38 дітей, а персонал закладу налічує 40 працівників. Чиновники вбачають у цьому економічну збитковість.

А 40 людей одним махом залишити без роботи, в такий складний для держави час, від цього збитку нікому немає?

«Крім того, — пояснила Олена Чорна, за 30 км від Соколівської школи діє інший інтернат — у Могилів-Подільському районі, а за 20 км — ще один — у Піщанському». Тобто дітям з особливими потребами діставатися в сусідні райони, долаючи десятки кілометрів, — теж жодних проблем?

ДО РЕЧІ

Соколівська школа-інтернат розташована на території садиби родини Бжозовських, яку було засновано наприкiнцi XVIII — на початку XIX ст. Структура садиби і окремі складові архітектурного комплексу чудово збереглися: найбільш ранній будинок господаря з прибудованими до нього господарськими приміщеннями — кухнею, коморою, льодівнею — є унікальним зразком житлово-господарського будівництва кінця XVIII ст. Після добудови приміщення «старої» частини використовувались для презентацій. Паркет там зроблено із рідкісних порід дерев, а стелі прикрашені розписами та ліпленням. Садиба розташувалась по обидва боки ставка і джерела, що також входять до ландшафтного парку. У ньому досі збереглися багатовікові дерева (дуб, липа, модрина тощо). Джерело було оформлене диким камінням, залишки цієї композиції спостерігаються донині.

А тому, ймовірно, це приміщення вподобав інший, економічно більш доцільний, ніж хворі діти, «господар»?