Монети із зображенням Європи, яку у вигляді бика викрадає Зевс, можуть стати останніми євро, викарбуваними у Греції. Але, швидше за все, не стануть, адже вихід однієї країни надто не вигідний для всієї єврозони. (Дмитра ЛИХОВІЯ.)
Після рішення греків відмовитися виконувати умови кредиторів (а отже, й повертати борги) Євросоюз, замість остаточно відмежуватися від проблемної й нахабної країни, взявся шукати нові шляхи виходу з грецької кризи. Учора вдень у Брюсселі відбулося засідання міністрів фінансів, а о 18-й годині розпочався позачерговий саміт глав 19 держав єврозони, на якому прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас мав представити черговий пакет пропозицій Афін щодо виходу з боргової кризи. На той час, коли верстався цей номер, подробиці нового плану ще не були відомі, але очікувалося, що Ципрас вимагатиме скоротити борг Греції на 30%. А на даний момент сума заборгованості Афін міжнародним кредиторам становить 331 мільярд доларів.
Одну з ключових ролей у майбутніх переговорах відіграватиме новий міністр фінансів Греції, 55-річний Евклід Цакалотос. Відомий економіст з оксфордською освітою і репутацією досвідченого політика та переговорника замінив на цій посаді Яніса Варуфакіса, який подав у відставку напередодні. Цакалатос уже заявив, що домагатиметься полегшення боргових умов.
Але виторгувати знижку буде нелегко. Раніше Німеччина застерегла проти будь-якого безумовного списання боргів Греції, адже це може знищити євро. Хоча в понеділок увечері президент Франції Франсуа Олланд і канцлер ФРН Ангела Меркель під час переговорів з цього приводу відзначили, що двері для відновлення переговорів про заборгованість Греції залишаються відчиненими і від уряду Циправса чекають «серйозних і вартих довіри пропозицій».
Тим часом Європейський центробанк повідомив, що й надалі допомагатиме готівкою грецьким банкам, які перебувають на межі колапсу через брак коштів. Грецькі банки, які не працювали протягом тижня, мали відкритися вчора, проте залишилися зачиненими щонайменше до середи.
Влада США закликала Грецію та Євросоюз знайти компроміс, що дозволить Греції відновити економічний ріст і залишитися в єврозоні. Про це, зокрема, в телефонній розмові з Олландом говорив президент США Барак Обама.
Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард у понеділок оголосила, що, «взявши до відома» результати грецького референдуму, МВФ усе одно готовий і надалі підтримувати Грецію, «якщо вона цього захоче».
Але вчора агенція «Рейтер» повідомила про те, що МВФ більше не фінансуватиме Афіни, оскільки тамтешній уряд пропустив платіж міжнародним кредиторам.
Алексіс Ципрас під час телефонних переговорів з Ангелою Меркель пообіцяв надати новий план, що допоможе досягти компромісу з кредиторами. Але при цьому шукає й інших шляхів відновлення ліквідності банківської системи країни.
Як повідомляє прес-служба Кремля, грецький прем’єр зателефонував президенту Росії Володимирові Путіну, з яким обговорив «підсумки референдуму в Греції, а також деякі питання подальшого розвитку російсько-грецького співробітництва». Чи обговорювали співрозмовники можливість фінансової допомоги Греції з боку Росії, не повідомляється. Але прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Москва розглядатиме питання про надання такої допомоги, якщо Афіни зроблять відповідний запит.
На тлі зусиль ЄС будь-що «не розлучатися» з Грецією, незважаючи на відвертий шантаж Афін, деякі західні ЗМІ згадують про «самотність» України. «Україна залишена Заходом на самоті у її конфронтації з Росією, тоді як продовження конфлікту можливе вже цього літа», — б’є на сполох американська газета «Вашингтон пост» у статті «Чи ми дозволимо Україні померти?».
Видання констатує, що побоювання відновлення повномасштабного конфлікту на сході України зростають після останніх звітів міжнародних спостерігачів, які фіксують активізацію проросійських сепаратистів, всупереч діючому перемир’ю. А тим часом США та ЄС надалі вперто дотримуються стратегії, яка передбачає лише заклики до складання зброї та виведення важкої зброї зі сходу України згідно з Мінськими домовленостями. Ситуацію ускладнює факт, що західні союзники Києва тепер більше заклопотані власними справами: США сконцентровані на закінченні переговорів з Іраном стосовно іранської ядерної програми, а ЄС повністю поглинений кризою у Греції.
На думку автора статті Джексона Діля, президент США Барак Обама та канцлер Німеччини Ангела Меркель «виходять із хибних засад, що військова допомога Україні лише погіршить ситуацію». Журналіст вважає таку логіку сумнівною. І наголошує, що ЄС призначив на порятунок Греції 222 млрд. доларів, а запропонована Україні допомога становить лише 5,5 млрд. доларів. А США, з свого боку, виділили на допомогу Мексиці 20 млрд. доларів та на відбудову Іраку — 18 млрд. доларів, затвердивши кредитні гарантії для України лише на суму 3 млрд.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
