Вихлюпни помиї під чуже подвір’я...

08.07.2015
Вихлюпни помиї під чуже подвір’я...

Сміття під Літин тягнуть усі, кому не ліньки...

«Вода у наших криницях жовта, із жирною плівкою, ще й смердить», — б’ють на сполох кілька сотень мешканців у селищі Літин на Вінниччині. Останніми роками у мікрорайоні «Фоса» якість питної води у криницях різко погіршується. Вона вже не лише жовта, із жирними плямами, осадом, а ще й вiдчутно тхне фекаліями.

Літинці переконані: їхні криниці перетворюють на асенізатори підземні води, забруднені відходами озер аерації, викопаних неподалік. Усього в мікрорайоні вже понад 200 домашніх криниць «пригощають» господарів непридатною до вжитку водою. Від цих житлових будинків до сміттєзвалища — 500 метрів.

«Туди планували скидати лише побутові відходи. Та вже котрий рік чимало підприємств Літина нелегально вивозять практично під наші будинки рідкі відходи. Звісно ж, без відповідної переробки очисними спорудами. А там — і кислоти, якими миють обладнання, і речовини, які використовують у роботах із важкими металами та гальванікою... Навіть із тюрми та лікарні всяку рідку гидоту везуть на сміттєзвалище, — навперебій діляться бідою жителі Літина.

П’ять років тому вони помітили, що вода у криницях стала жовтіти. Дехто з людей почав викопувати нові криниці, але якість води від того не поліпшувалася. А за останній рік ситуація стала украй критичною. Вода чи не щодня темнішає, вкрита плівкою жиру та тхне неприємним запахом. Посуд неможливо помити — на вигляд він стає наче весь у смальці. Коли вода нагрівається, стає ще жовтішою. Жоден фільтр не в змозі її очистити. І уявіть собі, що селянам доводиться цією водою напувати худобу, поливати врожай та купатись. У тих, хто її раніше сам вживав як питну, почалися проблеми із нирками та шлунком. «Щоб набрати питної води, ми сьогодні вимушені долати 5-10 кілометрів!» — обурюються літинці.

Неодноразові звернення до місцевої влади, аби допомогла вирішити проблему, нічого суттєво не міняли, у відповідь отримували лише обіцянки та відписки.Скажімо, на прохання поставити шлагбаум i контролювати, хто і що везе на сміттєзвалище, завертаючи заборонені вантажі, мешканці селища почули цікавий контраргумент: шлагбаум украдуть! Селищний голова радив перекривати дорогу. Однак літинці вважають, що це не вирішить питання. Відчуття загнаності в глухий кут посилює тверезе розуміння: всі підприємства, які забруднюють воду, є бюджетоутворюючими й закривати їх не будуть. Але ж люди страждають! Раніше місцева влада пропонувала провести до житлових будинків мікрорайону централізоване водопостачання, але тепер у владних кабінетах кажуть, що коштів на це немає.

У минулому році сміттєзвалище інспектували фахівці з санепідемстанції. Вони підтвердили: дійсно, комплекс заходів епідеміологічної безпеки там не проводиться. Інспектори надіслали припис щодо організації робіт. І ще минулого року, до 1 листопада, атестована лабораторія зобов’язувалася провести дослідження підземних вод зi спостережних свердловин та криниць. Але досі так ніхто цього й не зробив. Днями мешканці Літина звернулись до прокуратури дати правову оцінку посадовим особам за невиконання приписів.

У Калинівській міжрайонній санепідемстанції повідомили, що Літинський район — єдиний в області, де немає очисних споруд. На поля фільтрації справді вільно скидають стічні води. Вже й без аналізів зрозуміло, що вода у криницях не відповідає нормам.

Епідеміологи підтвердили, що дійсно порекомендували комплекс заходів для усунення проблем. Що ж стосується вивозу підприємствами відходів, то, на думку фахівців Калинівської міжрайонної санепідемстанції, санітарна зона там витримана. Це підтверджує їхній контроль громадських криниць та тих, воду з яких споживають діти до трьох років. А взагалі санітарні лікарі порадили літинцям почистити криниці або ж шукати джерело й бурити свердловину.

Доки до тієї свердловини, а збурення людей уже набуло розголосу, то в Літинській міськраді таки зреагували на проблему. Керуючий справами апарату Літинської селищної ради Дмитро Іванець поділився планами місцевої влади зробити свердловину в липні. Однак обіцянка чиновників знову прозвучала якось непевно: «Ми розробляємо кошторисну документацію на водогін. Але є певні фінансові труднощі...»

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>