І в єврозоні залишитися, й борги не виплачувати

02.07.2015
Опівночі з вівторка на середу сплив термін, до якого Греція мала сплатити Міжнародному валютному фонду 1 мільярд 600 мільйонів євро траншу на погашення кредиту. І, як підтвердили представники Фонду у Вашингтоні, не сплатила. Автоматично, з 1 липня Афіни не мають доступу до будь-яких фінансових ресурсів МВФ.
Це вперше в історії індустріально розвинута країна не змогла сплатити борг МВФ. Раніше такий досвід мали тільки Сомалі, Судан та Зімбабве, але тоді йшлося про менші суми боргу. Платіж, який не здійснили Афіни, — найбільший в історії Фонду, його несплата прирівнюється до оголошення дефолту за зобов’язаннями перед МВФ.

А можна й нам, як Нікарагуа?

Де-факто, Греція є банкрутом, проте офіційно про це поки не оголошено. Раніше Єврогрупа відмовила Греції у подовженні програми фінансової підтримки, яка також закінчилася опівночі 30 червня.

Тепер Афіни звернулися до МВФ із проханням про відстрочку у сплаті траншу на погашення кредиту. В історії МВФ така відстрочка надавалася двічі: Нікарагуа та Гаяні у 1982 році.

Прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас 30 червня попросив Єврокомісію про додаткову позику в рамках Європейського фонду стабілізації. Позика мала бути розрахована на два роки і допомогти Афінам виплатити транш кредиту. Але міністри фінансів країн єврозони, розглянувши це питання, відповіли категоричним «ні». Адже виконувати умови кредиторів грецький уряд відмовлявся.

Дайте грошей — скасуємо референдум

Утім, як повідомляє «Файненшл таймс» із посиланням на розісланий у вівторок пізно ввечері лист Ципраса до Єврокомісії, МВФ та Європейського центробанку, зрештою Афіни таки погодилися прийняти останні пропозиції міжнародних кредиторів. Але за умови внесення незначних змін: Греція просить зберегти 30-відсоткову знижку на ПДВ для її островів і відтермінувати підвищення пенсійного віку до 67 років до жовтня 2022-го.

Окрім того, в листі глава грецького уряду просить продовжити програму фінансової допомоги обсягом 29,1 мільярда євро.

Учора міністри фінансів єврозони знову мали обговорити подальші кроки щодо вирішення грецької боргової проблеми.

Нагадаємо, 5 липня у Греції має відбутися загальнонаціональний референдум, під час якого народ повинен сказати своє «так» чи «ні» пропозиціям кредиторів — тобто новим бюджетним скороченням та звільненням. У разі ствердної відповіді Ципрас піде у відставку, а Брюссель продовжить переговори вже з новим урядом. Якщо ж відповідь буде негативна, це фактично означатиме вихід країни з ЄС та повернення до старої національної валюти — драхми. Втім соцопитування несподівано засвідчили, що налякані кризою греки схильні погодитися на подальше затягування пасків, аби залишитися в єврозоні.

Окрім того, Ципрас уже натякнув кредиторам, що може скасувати референдум, якщо відновляться практичні переговори з ЄС.

Нова стара добра драхма

Водночас, на думку деяких аналітиків, якщо Греція повернеться до драхми, національна валюта виявиться дешевшою від євро приблизно на 50 відсотків. Після такої девальвації відпочинок у Греції стане надзвичайно вигідним для власників євро, доларів та інших твердих валют. Кількість іноземних гостей стрімко збільшиться, і це дасть потужний імпульс ключовій галузі грецької економіки — туристичній індустрії.

А ще різко зросте конкурентоздатність грецьких експортерів, оскільки вони зможуть виробляти та продавати свою продукцію помітно дешевше, ніж, наприклад, їхні конкуренти з країн єврозони. Проблема, однак, полягає в тому, що в Греції, окрім сільгосппродукції (оливки, фрукти і овочі) та цементу, практично немає по-справжньому конкурентоздатних на світовому ринку товарів.

Також виникає проблема організації запровадження нової (старої) валюти. «Таку операцію необхідно планувати і проводити з воєнною точністю, однак грецькому бюрократичному апарату ця задача просто не під силу, особливо під керівництвом уряду, який не має суттєвого адміністративного досвіду», — наголошує німецький аналітик Нільс Кадріцке.

На заваді може стати також корупція, які квітне у Греції пишним цвітом.

Загалом, близько 70 відсотків греків виступають за те, щоб зберегти євро. Окрім інших незручностей, існує побоювання, що у випадку повернення до драхми друкарський верстат знову опиниться під контролем місцевих еліт. А ті будуть запускати його для досягнення власних цілей, розігріваючи й без того високу інфляцію.

До всього сказаного варто додати ще й суто технічний аспект. За даними німецької компанії Giesecke&Devrient, яка спеціалізується на друку банкнот для багатьох країн світу, у тому числі й єврозони, для введення в обіг нової грошової одиниці «зазвичай необхідно від одного до півтора років».

ПОПУЛІЗМ

Оскільки цього тижня грецькі банки не працюють, а з банкоматів можна зняти не більше 60 євро на день, міністерство транспорту Греції до неділі скасувало плату за проїзд у громадському транспорті столиці країни — Афін. Британська газета «Таймс» підрахувала, що завдяки такій турботі уряду бюджет недоотримає 4 мільйони євро. Але популізм для чинної влади Греції — понад усе.

В інших містах із запровадженням безплатного проїзду не склалося, оскільки там перевезеннями займаються приватні компанії.

 

А ТИМ ЧАСОМ...

Міністерство фінансів США уважно стежить за ситуацією, яка склалася через несплату Грецією заборгованості перед МВФ. Згідно із заявою відомства, яку цитує «Рейтер», несплата Грецією боргу запускає в дію добре відпрацьований механізм роботи із заборгованостями МВФ. «США і надалі заохочуватимуть усі залучені сторони докладати зусиль на переговорах, щоб спрямувати Грецію на шлях економічного зростання в рамках єврозони на основі економічних реформ та необхідного фінансування, яке забезпечить обслуговування боргу», — зазначають в американському мінфіні.

Президент США Барак Обама також звернувся до керівництва ЄС із закликом прихильніше ставитися до Афін. Адже наслідки виходу Греції з зони євро відчують навіть Сполучені Штати.

 

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>