Пристрасті біля банкоматів

Афіни неспроможні сплатити Міжнародному валютному фонду частину боргу обсягом 1,6 мільярда євро вчасно — 30 червня. Про це напередодні увечері, 29 червня, заявив речник грецького уряду, повідомляє інформагенція «Рейтер». Таким чином, Греція стала першою серед індустріально розвинених держав світу, яка не змогла вчасно розрахуватися з боргами перед МВФ.

Країна перебуває на порозі дефолту. У зв’язку з цим її уряд запровадив із 29 червня низку обмежувальних заходів, щоб запобігти відтоку капіталу з країни. Рішення про закриття банків ухвалили після того, як у неділю Європейський центральний банк вирішив не збільшувати обсяги екстреної допомоги грецьким банкам. У декреті уряду йдеться про «надзвичайно термінову» потребу захистити фінансову систему через брак ліквідності. Влада також запровадила громадянам Греції ліміт на зняття готівки в банкоматах до 60 євро на день та обмежила переказ коштів з-за кордону. Туристів це обмеження не стосується, оскільки не поширюється на власників іноземних банківських карток. Однак з огляду на те, що греки «вибирають» із банкоматів усі грош, влада деяких країн рекомендувала своїм громадянам брати в поїздки до Греції більше готівки.

Ще за кілька днів до запровадження ліміту фактично біля всіх банкоматів Греції вишиковувалися довгі черги — люди сподівалися зняти більші суми до запровадження обмежувальних заходів. Тепер черги ще довші. Для запобігання безладу та крадіжкам поліція посилила патрулювання на вулицях Афін та інших великих міст, багатьох правоохоронців відкликали з відпусток.

Обмеження на зняття коштів із банківських рахунків діятиме до 6 липня. Банки будуть зачинені щонайменше до 7-го. Навіть всередині країни підприємства мають право переказувати чи знімати з рахунків великі суми лише за наявності дозволу. Прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас закликав громадян зберігати спокій, запевнивши, що всі банківські вклади у безпеці. За місяць греки зняли зі своїх рахунків понад 3,5 мільярда євро. Як ситуація розвиватиметься далі, нікому не відомо.

Минулої суботи парламент Греції за поданням уряду, здійсненим після провалу перемовин із кредиторами, проголосував за проведення в країні референдуму з питання державного боргу. У Євросоюзі такий референдум негайно (і небезпідставно) назвали безсиллям уряду і перекладанням відповідальності на плечі звичайних громадян. Прем’єр Ципрас, представляючи ініціативу щодо референдуму, у зверненні до парламенту закликав громадян сказати рішуче «ні» пропозиціям міжнародних кредиторів щодо реструктуризації багатомільярдних боргів Афін та необхідності нових позик. Умови кредиторів він назвав «образливими». А міністри фінансів країн єврозони перед цим, 27 червня, у свою чергу розцінили як образливі нібито компромісні пропозиції уряду Греції щодо вирішення боргової кризи і одностайно їх відхилили.

Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер закликав греків підтримати на референдумі 5 липня пропозиції міжнародних кредиторів, щоб уникнути колапсу грецького фінансового сектору та виходу країни з єврозони. Водночас політики правлячої ліворадикальної партії «СІРІЗА» закидають провідним лідерам країн ЄС, а також мас-медіа в країні й за кордоном роздування паніки, метою якої є, мовляв, посіяти невпевненість серед грецького населення.

Учора ввечері близько 15 тисяч прихильників правлячої коаліції в Афінах перед будівлею парламенту провели мітинг під гаслами «Ні шантажу!», «Наші життя не належать кредиторам» тощо. Річ у тім, що більшість греків не хочуть виходу з єврозони. Але й скорочення соціальних програм і виплат та інших задоволень, які в таких скрутних економічних умовах є катастрофою для держбюджету, також не хочуть.

Яке саме запитання буде винесено на референдум, наразі невідомо. Якщо «чи хочете ви залишитися в єврозоні», відповідь майже напевно буде «так». Якщо ж «чи підтримуєте ви скорочення соціальних виплат і пільг», то...

«Якщо греки скажуть «ні» на запитання, яке ще навіть не сформульоване, то вся планета зрозуміє, що Греція хоче дистанціюватися від зони євро і від Європи», — наголосив Юнкер. За його словами, кредитори робили все можливе, аби тільки дійти компромісу з Афінами. Зокрема, пішли на поступки, але «грецькі лідери толком не розповідають своїм виборцям, що саме передбачають пропозиції для Греції».

Водночас канцлер ФРН Ангела Меркель запевнила: «Якщо грецький уряд попросить про продовження переговорів після референдуму — Німеччина відкрита до цього. Референдум — легітимне право греків, і його результат буде визнано».