При такій складній ситуації на сході країни і важкому економічному стані говорити про якісь конвалії ніби й недоречно — якісь там маленькі біленькі квіточки. Чи значать вони щось у нашому непростому житті? А для мене значать, бо до перших двох проблем додається ще й біль за наше зелене навколишнє середовище. Біль — від такого жорстокого видирання конвалій саме цієї весни, бо простий народ збіднів. Тонни квітів — на вулицях, у переходах Києва, просто на київських трасах, де продавці бігали посеред автомобілів і тицяли квіти в кабіни водіїв. Здавалося, до останньої квіточки винесуть із лісів — відбувався національний похорон конвалій.
У лісах по тендітних квітах прокочується коток людських черевиків, і де стане нога, замахнеться рука на рослини — залишається руїна. Як можна не потоптати їх, коли сам процес смикання білих голівок примушує ставати в суцільне море рослин і товкти квітку за квіткою. Проте самі перлинові голівки конвалій браконьєри бережуть — це товар, а от зелені рослини і праворуч, і ліворуч усі потолочені, вирвані з корінням. Захланні «продавці краси» почали буквально косити тендітні квіти і везти в міські переходи для продажу. Виручка складає не так уже й мало — по 800, по 1000 грн. набивають у свої гаманці ці «трударі».
Якщо підійти практичніше до квіткового заробітку, то як можна заробити ці гроші з городу, що можна продати на 800 грн. на день, щоб мати такий заробіток: кілька мішків картоплі чи капусти, 20 кг сиру, 16 кг сала? Але скільки часу й праці треба витратити, щоб усе це виростити, а торгівля конваліями в сезон стає надприбутковим бізнесом, який не потребує великих трудових затрат.
«Поганому виду — немає стиду» — свідчить народна мудрість. Ніякі усні зауваження на продавців конвалій не діють, бо продаж квітів у травневі дні стає значним підробітком і для чесних безробітних людей, і для пенсіонерів, і для потенційних браконьєрів. І саме через свою витончену красу і магічний запах конвалія потрапляє під такий жорсткий людський «напалм». От тому через таке масове знищення конвалію і занесли до Червоної книги України.
Парадоксально, але ця ніжна рослина, з дивовижною самовідтворюючою силою, приречена на... вимирання. Конвалія — гроші. Хто кого переважить? Квітка переважить тоді, коли наш народ стане заможним і не буде видирати рослину задля заробітку. І буде рости собі ця краса у лісі, а ми будемо проходити повз і милуватися нею, вдихати її чарівні пахощі.
Якщо конвалія занесена до Червоної книги, то її потрібно захищати. Адже захищаємо ми свою країну, свої кордони, своїх людей, деякі з котрих не гребують ніяким заробітком — чи то лісовими дарами, чи видертими каналізаційними люками, чи металевими огорожами з кладовищ, чи дротом із ліній електропередач. А коли вони вже простягли руки на лісові багатства нашої країни — лікарські рослини, бурштин, деревину, птахів чи тварин, — то повинні понести суворе покарання. Штрафами, відробітками і насадженням цінних рослин на виділених ділянках, відродженням усього покаліченого, знищеного і спотвореного. І навіть не гроші повинні віддавати браконьєри, а такі самі цінні рослини купувати за свої кошти. Хтось скаже — фантазерка, але як інакше навчити людей не губити нашу природу? По суті, вся фауна і флора — беззахисні перед людиною, і їхнє існування залежить від людського фактору.
«Дякуємо за чисте узбіччя!» — пишемо самі собі, однак одні викидають сміття, а інші змушені за ними прибирати — по скверах, парках, пляжах, лісах. «Дякуємо за збережені конвалії», «Дякуємо за збережені водяні лілії»... Чи не запишемо скоро всю Червону книгу на в’їздах до парків і лісів?
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
