Нашiй Кагарлицькiй школi №2 постановою Кабмiну ще в 1999 роцi присвоєно iм’я народного артиста України Василя Павловича Дашенка. Вiн закiнчив нашу школу в 1932-му. Був учасником фiнської i Великої Вiтчизняної воєн. 38 рокiв працював у Київському драматичному театрi iм. І. Франка. Знiмався i в кiно.
У фондах шкiльного музею є фiльми за участю нашого земляка: «Щорс», «Винищувачi», «Богдан Хмельницький», «В степах України», «Мартин Боруля», «Дмитро Горицвiт», «Райдуга».
Свою першу роль Василь Дашенко зiграв у фiльмi «Винищувачi». Стрiчцi цього року виповнюється 75 рокiв. Студента Київського театрального iнституту Василя Дашенка тодi знiматися запросив режисер Едуард Пенцлiн — на роль льотчика Миколи Мельникова. Партнерами в кiнокартинi були актори Марк Бернес, Борис Андреєв, Юрiй Тимошенко та iншi. Знiмальна група все лiто працювала на територiї навчального вiйськового аеродрому бiля села Гоголiв Броварського району.
Із початком радянсько-фiнської вiйни В. Дашенко добровольцем вступив до лав Червоної армiї, воював у складi 326-го окремого лижного батальйону. І вперше побачив себе на екранi в образi М. Мельникова у фронтовiй обстановцi. «По дорозi на фронт батальйон зупинився на перепочинок у мiстi Лодейне Поле, що знаходилося за Ленiнградом, — згадував В. Дашенко. — У сутiнках вечiрнього неба я вперше в життi побачив повiтряний бiй iз лiтаками супротивника радянських винищувачiв «И-16» (цi бойовi лiтаки були «дiйовими особами» в нашому кiнофiльмi)... У цей час на вулицях мiста висiли великi афiшi з портретами головних персонажiв фiльму, якi рекламували «Винищувачiв». Наступного дня був перегляд кiнокартини. Глядачi дуже тепло її сприйняли, i тодi я вперше зрозумiв, яку велику впливову силу має мистецтво на вiйнi».
Усiм особливо полюбилися актори-льотчики Марк Бернес i Василь Дашенко iз «Винищувачiв». Цей фiльм згадують i понинi. У хвилини короткого вiдпочинку на фронтi бiйцi часто спiвали пiсню, яку так прекрасно виконував Марк Бернес, — про знайомий дiм, зелений сад i нiжний погляд.
Петро ЛЯШЕНКО,
вчитель iсторiї