Наш земляк iз «Винищувачiв»

24.06.2015
Наш земляк iз «Винищувачiв»

Василь Дашенко (ліворуч) та Марк Бернес у фільмі «Винищувачі».

Нашiй Кагарлицькiй школi №2 постановою Кабмiну ще в 1999 роцi присвоєно iм’я народного артиста України Василя Павловича Дашенка. Вiн закiнчив нашу школу в 1932-му. Був учасником фiнської i Великої Вiтчизняної воєн. 38 рокiв працював у Київському драматичному театрi iм. І. Франка. Знiмався i в кiно.

У фондах шкiльного музею є фiльми за участю нашого земляка: «Щорс», «Винищувачi», «Богдан Хмельницький», «В степах України», «Мартин Боруля», «Дмитро Горицвiт», «Райдуга».

Свою першу роль Василь Дашенко зiграв у фiльмi «Винищувачi». Стрiчцi цього року виповнюється 75 рокiв. Студента Київського театрального iнституту Василя Дашенка тодi знiматися запросив режисер Едуард Пенцлiн — на роль льотчика Миколи Мельникова. Партнерами в кiнокартинi були актори Марк Бернес, Борис Андреєв, Юрiй Тимошенко та iншi. Знiмальна група все лiто працювала на територiї навчального вiйськового аеродрому бiля села Гоголiв Броварського району.

Із початком радянсько-фiнської вiйни В. Дашенко добровольцем вступив до лав Червоної армiї, воював у складi 326-го окремого лижного батальйону. І вперше побачив себе на екранi в образi М. Мельникова у фронтовiй обстановцi. «По дорозi на фронт батальйон зупинився на перепочинок у мiстi Лодейне Поле, що знаходилося за Ленiнградом, — згадував В. Дашенко. — У сутiнках вечiрнього неба я вперше в життi побачив повiтряний бiй iз лiтаками супротивника радянських винищувачiв «И-16» (цi бойовi лiтаки були «дiйовими особами» в нашому кiнофiльмi)... У цей час на вулицях мiста висiли великi афiшi з портретами головних персонажiв фiльму, якi рекламували «Винищувачiв». Наступного дня був перегляд кiнокартини. Глядачi дуже тепло її сприйняли, i тодi я вперше зрозумiв, яку велику впливову силу має мистецтво на вiйнi».

Усiм особливо полюбилися актори-льотчики Марк Бернес i Василь Дашенко iз «Винищувачiв». Цей фiльм згадують i понинi. У хвилини короткого вiдпочинку на фронтi бiйцi часто спiвали пiсню, яку так прекрасно виконував Марк Бернес, — про знайомий дiм, зелений сад i нiжний погляд.

Петро ЛЯШЕНКО,
вчитель iсторiї
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>