Мертвий Тясмин

24.06.2015

У Ревівці Кам’янського району — екологічне лихо. Річка Тясмин, котра тече через усе село, так смердить, що хоч із хати тікай. Водойма тут чорного кольору, там виздихала вся риба і навіть жаби. Тож тепер тут не чути милозвучного жаб’ячого квакання, навіть місцеві корови обходять те болото десятою дорогою, бо краще таку воду не пити.

Спричиняє сморід у мальовничому селі комунальне підприємство «Кам’янський водоканал», неочищені стоки якого потрапляють у води Тясмину не один рік. Оскільки очисні споруди водоканалу давно дихають на ладан.

«Така ситуація у нашому селі триває років зо три. Особливо сморiд дошкуляє влітку. Вода тоді чорна, як смола, і «пахне» очисними спорудами», — розповідає «Україні молодій» секретар Ревівської сільської ради Зіна Назарова. Жінка виросла у Ревівці, тож добре знає, яким чистим був Тясмин минулими роками. Каже, на його береги селяни ходили навіть білизну полоскати, місцева дітвора з весни і до осені залюбки купалася у річці, а для качок та гусей там було неабияке роздолля. А нині нечистоти з Тясмина потрапляють навіть до криниць. «Люди в розпачі і скаржаться в усі інстанції», — резюмує Зінаїда Володимирівна.

Місцевим жителям, а їх тут мешкає більш як тисяча осіб, від такого жаху урвався терпець і вони звернулися зі своєю бідою вже й до голови Черкаської обласної ради Валентини Коваленко. Пані Валентина спеціально приїхала у село, аби все побачити на власні очі. «Ситуація потребує вивчення і негайного реагування, — каже вона. — Ми не можемо залишити людей наодинці зі своїми проблемами. Тому намагатимуся зробити усе від мене залежне, щоб подолати це екологічне лихо, а люди щоб отримали доступ до чистої води».

Після візиту голови обласної ради Державна екологічна інспекція у Черкаській області провела обстеження стану поверхневих вод Тясмину в присутності директора «Кам’янського водоканалу» Володимира Висоцького та землевпорядника села Ревівка Олександра Матроса. Було встановлено, що в місці скиду зворотних стічних вод після очисних споруд водоканалу та нижче по течії Тясмину в селі Ревівка від води йде неприємний та різкий запах, а колір річки — темний, iз фекалiями. 

Відділ інструментально-лабораторного контролю екологічної інспекції відібрав проби води у районі цього села, в місці скиду очисних споруд «Кам’янського водоканалу» і півкілометра вище та нижче скиду. За результатами відібраних проб будуть розраховані збитки, яких водоканал завдав довкіллю.

У «Кам’янському водоканалі» кажуть, що очисні споруди підприємства вийшли з ладу і на їх ремонт потрібно близько 5 мільйонів гривень. Окрім цього, 10 мільйонів треба, аби провести очищення Тясмину в Ревівці. Таких грошей у бюджеті району немає. Як вихід — тут взялися до підготовки проектної документації і хочуть брати участь у державній програмі «Чистий Дніпро». Кам’янчани також сподіваються на обласну владу та підтримку держави. Адже Тясмин є притокою Дніпра, тож екологічне забруднення цієї річки автоматично забруднює і найбільшу водоносну артерію всієї України.

  • Тече вода, тече брудна

    Більш як двадцять років триває екологічна сага про забруднення території на кордоні Молдови (Сороки) й України (Цекинівка, Ямпільський район ) через річку Дністер. І весь цей час — лише перемовини, передмови й постскриптуми. А тим часом зношена труба промислових відходів завдовжки 6,2 км через Дністер продовжує забруднювати басейн річки як на території Вінниччини, так і нижче за течією — в Одеській області. >>

  • Сміттєві війни

    Найчастіше ущерть переповнені сміттєві звалища в Україні гниють десятиліттями через відсутність коштів на їх впорядкування. Але в Люботині, де полігон твердих побутових відходів (ТПВ) скоро дійде до будинків містян, сталася нетипова як для вітчизняних реалій історія. >>

  • Колекція, що пастки плете

    У нашому світі мешкає приблизно 40-45 тисяч видів павуків, а їхня кількість така велика, що кожна людина на відстані п’яти метрів біля себе знайде цю істоту. Науковці вивчають унікальні властивості павутини та, ґрунтуючись на дослідженнях, розробляють надміцні волокна чи біоматеріал, на якому зможуть вирощувати людську шкіру. >>

  • У ліс ходити — ліс любити

    Перший фестиваль шкільних лісництв відбувся на Черкащині. Участь у ньому взяли десять команд, по одній від кожного лісгоспу. Під час фестивалю школярі, а всі команди прибули у спеціальній формі, придбаній лісництвами, наввипередки демонстрували свою любов та шану до лісу. >>

  • Епідемія пожеж може повторитися

    Пожежі торф’яників були однією з головних тем упродовж тривалого часу для значної частини українців. Благо, забруднене повітря, яке перевищувало навіть у деяких районах столиці норму в 6 разів (зрозуміло, у навколокиївських епіцентрах загорань ситуація була ще гіршою), почало приходити в норму. >>