Пухнасті трiски летять

24.06.2015
Пухнасті трiски летять

На місці тополь на бульварі Шевченка вже стирчать пеньки. (зі сторінки Клуб корінного киянина у «Фейсбуці».)

На бульварі Шевченка в Києві вже почали вирубувати тополі — дерева, пух яких на початку літа спричиняє алергічну реакцію у багатьох людей. «Незважаючи на те, що відповідного рішення Київради ще не було ухвалено, знищення тополь уже відбувається», — обурюються у громадській організації «Екологія — Право — Людина».

Натомість на сайті столичної влади вивісили проміжні результати громадського обговорення цього питання, за якими майже 70% столичних жителів підтримують ідею міської влади замінити тополі в Києві й лише близько 29% хочуть зберегти ці дерева у місті. Відзначається, що станом на 16 червня свою думку висловили понад 13 тисяч киян. Серед тих, хто не хоче бачити тополь на вулицях, кивають на потенційну небезпеку для здоров’я 23,5%; а 45,8% відзначають як основну причину позбутися цих сусідів — незручності від пуху. Двом відсоткам опитаних киян узагалі байдуже, як буде вирішуватися питання.

«За свідченням науковців, 40% дерев, зокрема і тополь, у місті Києві досягли середньої вікової межі. Тобто виникла необхідність заміни дерев, які несуть потенційну небезпеку життю та здоров’ю громадян», — йдеться в повідомленні КМДА. За словами заступника голови Київміськадміністрації Петра Пантелєєва, процес заміни аварійних дерев, що можуть упасти, та тополь, що пушать, буде досить поступовим і, за попередніми прогнозами, займе приблизно 2 роки.

Надважливе питання — чим хочуть замінити дерева. Зокрема, пропонується посадити акації (робінія псевдоакація). За словами Катерини Норенко із громадської організації «Екологія — Право — Людина», ці дерева є небезпечним інтродукованим видом, який не характерний для природних екосистем України.

Захисники київських тополь переконують, що всі види саме цього дерева (а їх більше ста) — крім того, що можуть виживати в несприятливих умовах міста, легко переносять посуху, до листопада не скидають листя — мають унікальні екологічні властивості. Громадські активісти-екологи констатують, що одне доросле дерево тополі виділяє за один сезон стільки кисню, скільки треба одній людині на рік! Для продукування такої ж кількості кисню необхідно 10 беріз, 7 ялинок або 4 сосни. Жодне інше дерево не може зрівнятися з тополею за показником поглинання сажі — до 53 кг за рік. Тоді як каштан вбирає лише до 16 кг небезпечних для дихальної системи залишків горіння. Саме через те, що тополя так ефективно очищує повітря, жити довго не може — у середньому до 60 років.

Громадські захисники тополь кажуть, що змінювати їх — якщо треба — обов’язково тільки новими тополями. Можна обрати ті види, які не дають пуху, наприклад, тополю сріблясту або пірамідальну. За словами Петра Пантелєєва, неначе активно працює фахова робоча група, яка складається з експертів, екологів, науковців, які досліджують питання та надають свої рекомендації щодо оптимального вирішення проблеми. 

  • Тече вода, тече брудна

    Більш як двадцять років триває екологічна сага про забруднення території на кордоні Молдови (Сороки) й України (Цекинівка, Ямпільський район ) через річку Дністер. І весь цей час — лише перемовини, передмови й постскриптуми. А тим часом зношена труба промислових відходів завдовжки 6,2 км через Дністер продовжує забруднювати басейн річки як на території Вінниччини, так і нижче за течією — в Одеській області. >>

  • Сміттєві війни

    Найчастіше ущерть переповнені сміттєві звалища в Україні гниють десятиліттями через відсутність коштів на їх впорядкування. Але в Люботині, де полігон твердих побутових відходів (ТПВ) скоро дійде до будинків містян, сталася нетипова як для вітчизняних реалій історія. >>

  • Колекція, що пастки плете

    У нашому світі мешкає приблизно 40-45 тисяч видів павуків, а їхня кількість така велика, що кожна людина на відстані п’яти метрів біля себе знайде цю істоту. Науковці вивчають унікальні властивості павутини та, ґрунтуючись на дослідженнях, розробляють надміцні волокна чи біоматеріал, на якому зможуть вирощувати людську шкіру. >>

  • У ліс ходити — ліс любити

    Перший фестиваль шкільних лісництв відбувся на Черкащині. Участь у ньому взяли десять команд, по одній від кожного лісгоспу. Під час фестивалю школярі, а всі команди прибули у спеціальній формі, придбаній лісництвами, наввипередки демонстрували свою любов та шану до лісу. >>

  • Епідемія пожеж може повторитися

    Пожежі торф’яників були однією з головних тем упродовж тривалого часу для значної частини українців. Благо, забруднене повітря, яке перевищувало навіть у деяких районах столиці норму в 6 разів (зрозуміло, у навколокиївських епіцентрах загорань ситуація була ще гіршою), почало приходити в норму. >>