Сонячні листи для дітей Героїв

Щасливе число 13

Зворушлива патріотична акція «Україна — понад усе», що розпочалась у Немирівській школі-інтернаті, обійшла всі інтернати області й тривала півроку. Коли у Немирові замовили на шкільне свято величезний триметровий прапор, то вирішили підписати його воїнам, але разом із побажаннями від учнів інших шкіл-інтернатів області. У кожному закладі вихованці провели патріотичні свята з ярмарками на допомогу бійцям АТО. На початку червня прапор-оберіг із віршами та підписами повернувся в Немирівський інтернат. Його діти уквітчали стрічками та виклали на прапорі квітками мапу України. Об’їхав стяг 13 будинків-інтернатів області.

Організатор акції, вчителька Немирівської школи-інтернату Валентина Вечірко розповіла, що вони навіть не сподівалися, що прапор повернеться до них таким. «Кожен додавав йому щось своє, тож полотно вийшло просто неповторним», — розчулена педагог-організатор.

Зараз прапор уже на фронті. Бійці 128-ї бригади надіслали фото з передової. Пообіцяли підписати прапор і разом з перемогою привезти його назад.

А надалі прапору підготовлена почесна місія — його планують зробити головним експонатом музею «Від Майдану до АТО». Музей відкриється в Немирові до Дня Незалежності України.

«Інструктаж» листування

Прапор бійцям АТО від дітей — не єдиний довготривалий проект для дітей на Вінниччині. Тут також активно працює програма «Сонячні листи». Завдяки їй діти загиблих в АТО воїнів отримують допомогу від волонтерів та всіх охочих долучитись до цього проекту.

Під опікою організаторів проекту перебувають 50 дітей, батьки яких загинули у війні на сході України. Вони різного віку — від 1 року до 17. «Усі вони потребують уваги та любові від нас. Ми розуміємо, що батька дітям ніхто не замінить, але краплиночкою своєї любові та уваги може поділитись кожен», — наголошує волонтерка проекту Марія Сахарова. Програму започаткували у березні 2015 року. Нею поки що охоплені діти з Вінницької, Івано-Франківської, Рівненської та Полтавської областей.

«Ми запрошуємо на різні заходи та залучаємо до різних програм мешканців Києва та області, — розповідає координатор програми «Сонячні листи» Оксана Левицька. — Надалі плануємо охопити всі регіони України. Як швидко це вдасться зробити, залежить від активності волонтерів. Наш проект — реальна можливість допомогти діткам, чий батько загинув за кожного з нас».

На Вінниччині першими на заклик листуватись із дітьми, які втратили батька на війні, відгукнулись юні волонтери з Бара. Підлітки навчаються в будівельному ліцеї, опановуючи фах оператора комп’ютерного набору. Про «Сонячні листи» студентам розповіла керівник молодіжного клубу  Лілія Бершова.  Підтримує і словом, і ділом ініціативу своїх підопічних і куратор групи Галина Качуровська.

«Перед тим як долучитись до проекту «Сонячні листи», студенти слухали поезію Володимира Симоненка на патріотичному заході «Україна — моя Батьківщина». На ньому ми згадували наших героїв, які віддали своє життя за свободу та незалежність України. Студентам запали в душу слова з вірша Симоненка «Лист», — згадує Лілія Бершова. —  Коли я розповіла про проект «Сонячні листи», що почав реалізовуватись у нашій області, більшість студентів відгукнулись на пропозицію почати листування зі своїми однолітками, батьки яких — Герої України».

Для участі у програмі потрібно зареєструватись на сайті socialbusiness.com.ua/projects/proekt-sonyachni-listi. Кожен може допомогти в міру власних можливостей. Хтось стає волонтером, хтось — партнером, хось — меценатом.

«Неповнолітні не можуть самі реєструватись, це повинні зробити батьки, — уточнює Оксана Левицька. — І надалі контролювати листування. Не втручатись, а контролювати, спостерігати за психологічним станом своєї дитини, щоб не було негативу. Якщо дозвіл від батьків є, ми повідомляємо все про батька дитини, з якою буде вестись листування. За яких обставин і коли він загинув. Це дуже важливо. Адже якщо втрата недавня, дитина може бути ще не готова спілкуватись, з нею має працювати психолог.

Перед тим як дитина-волонтер пише першого листа, ми вчимо батьків, що саме і як має писатися, на що звернути увагу, а про що згадувати категорично не можна. Після такого «інструктажу» батьки проводять бесіду з дитиною-волонтером. Головне тут — не нашкодити. Листуються діти, близькі за віком».

90 адрес

Окрім «сонячних» листів дітям, батьки яких загинули в зоні АТО, надсилають вітальні листівки, подарунки. Також волонтери організовують їм відпочинок на морі у Скадовську. Першу зміну вже відбули троє вінничан, на другу їдуть ще п’ятеро. У організації відправки дітей на море допомагає Благодійний Фонд «Заради дітей України». Завдяки їхній підтримці, наприклад, табір «Дельфін» приймає дітей від 8 до 17 років за 2,5 тисячі, а не за сім. Кошти оплачують меценати.

Загалом у Вінницькій області є близько 50 таких діток із 40 сімей, котрі втратили татусів на війні. На жаль, не всі дані, що їх беруть координатори в Департаменті соціальної політики, мають фактичні адреси цих дітей. Тому ще не з усіма знайшли контакт. Волонтери сподіваються, що, можливо, їхні знайомі та рідні побачать цю інформацію та зв’яжуться з ними.

Загалом по Україні листуванням охоплені 90 діток. Є навіть волонтери з діаспори у Литві та Греції. Вибрали саме листування, тому що не в усіх селах України є інтернет. Щомісяця 147 дітей отримують цікаві журнали. До проекту може долучитись кожен. Адже навіть маленькі діти отримують листи — замість них листуються їхні мами.

Знати й відчувати, що ти потрібен і про тебе піклуються, — чи не найголовніше, коли на душі боляче і важко...