Дякуємо Донецьку й Криму!

Більше кілограма дорогоцінних металів вивіз із Баку гімнаст Олег Верняєв — два «золотих» та один «срібний» виріб, а кожна медаль важить 380 грамів. З чим його вчора вранці вже привітали земляки в аеропорту «Бориспіль», а потім — і в Києві. Саме 21-річний уродженець Донецька наразі є найтитулованішим учасником Європейських ігор з-поміж українців.

Відвикли від хороших снарядів?

Дві не менш важливі перемоги чемпіон світу здобув ще до І Євроігор. Завдяки відвертим інтерв’ю саме він нарешті привернув увагу спортивних чиновників до проблем гімнастичної бази в Кончі-Заспі. І президент НОК Сергій Бубка таки вирішив питання про заміну багатостраждального килима, на якому гімнасти тренувалися (читай — травмувалися) ще з 2008 року. А Ігор Жданов, міністр молоді й спорту, місяць тому пообіцяв замінити на базі й усі снаряди.

«Ми державі — медалі, а спортивні функціонери нам — умови для тренувань. Так, гадаю, буде справедливо», — озвучив думку, певне, всіх українських олімпійців Верняєв. І за підсумками кваліфікації «відібрався» в Баку відразу до шести медальних міні-турнірів!

«Під час багатоборства я відчував тиск, оскільки виступав у ранзі абсолютного чемпіона Європи, навіть припустився помилки на улюблених брусах. До того ж практично вся зала вболівала за «господаря» Олега Степка (колишнього партнера Верняєва по збірній Україні. — Авт.). Та завдяки вищій складності програми та вмінню абстрагуватися від зайвих шумів я випередив усіх суперників», — розповів перший абсолютний чемпіон перших Ігор.

Сума балів донеччанина — 90.332, у «нового азербайджанця» Степка — 89.065, у «бронзового» росіянина Ігнатьєва — 87.365.

(У жіночому багатоборстві наша Ангеліна Кисла була 14-ю (50.631), перемогла росіянка Аліна Мустафіна — 58.566).

На превеликий жаль, бруси підвели Верняєва і в окремих видах. У фіналі росіянин Бєлявський із результатом 15.700 вже заслужено бачив себе першим, та судді «вольовим рішенням» віддали перемогу Степку — 15.733, а українець був тільки п’ятим (14.633). Як і у змаганнях на поперечині (14.900), де переміг німець Хамбухен (15.533), та на коні (13.833), де переміг словенець Бертончель (14.966). А після вільних вправ Верняєв узагалі був останнім із шести фіналістів (14.233) — тут переміг темношкірий іспанець Сантана (15.333).

Шостим став і наш Ігор Радивилов. Добре відзмагавшись на кільцях, він упав після зіскоку (13.866), а перше місце дісталося греку Петруніасу (15.633). Може, на базі в Кончі наші просто відвикли від хороших снарядів?

Зачекаємо коментарів самих спортсменів. Тим більше після достатньо впевненої перемоги Олега Верняєва в опорному стрибку з результатом 15.266 бала (Степко тут — третій, 14.966). Пояснювати донеччанин уже почав сам: «У невдачі на коні винен лише я і ніхто інший. Мабуть, недопрацював на тренуваннях. Водночас дуже задоволений, що став дворазовим чемпіоном Ігор (ще було «срібло» в командних змаганнях. — Авт.), потішив батьків, які останнім часом вболівають за мене винятково з трибун й уже стали моїм щасливим талісманом».

«Золоті» стрільці, «срібні» грації

Після «передінфарктної» перемоги наших лучниць у матчі за третє місце над росіянками ще дужче ощасливила вболівальників чоловіча команда. «З хлопцями ми заздалегідь домовилися: докласти максимум сил для перемоги та присвятити її Україні й бійцям, які захищають нашу країну. Слава їм!» — від імені Віктора Рубана та Георгія Іваницького прокоментував чемпіонство Маркіян Івашко.

Хлопцям і справді було важко, та ще й вітер на стадіоні імені Тофіка Бахрамова здійнявся! У вирішальному двобої дійшло до «перестрілки» з іспанцями. Після нічиєї 4:4 у серії «пенальті» також рівновага — 19:19. Але Іваницький, уже бронзовий призер Ігор у міксті, вибив «десятку», а Родрігес влучив тільки у шістку — 5:4!

Гірше пішли справи в індивідуальних турнірах лучників. І в чоловіків, і в жінок крайнім нашим етапом була 1/4 фіналу. До топ-8 учора пробився Іваницький, а ріаніше — Лідія Січеникова.

... Досить несподіване для вболівальників — лише четверте — місце в багатоборстві (сума — 72.750) наша «художниця» Ганна Різатдінова пояснила так: «Зате я рада, що впоралася з новою програмою: в Баку вперше виконала її майже чисто. Це великий плюс. Але прагнутиму до абсолютно ідеальних виступів». Вочевидь, саме це «майже» арбітрам і не сподобалося: 1. Кудрявцева (Росія) — 76.650, 2. Мамун (Росія) — 76.100, 3. Станюта (Беларусь) — 73.100.

Жвавіше пішли справи у фіналах окремих видів художньої гімнастики. Дві срібні нагороди виборола наша прима у вправах з м’ячем (18.200) та булавами (18.550), поступившись в обох випадках тій самій Яні Кудрявцевій (18.950 і 19.200 відповідно). Зі стрічкою кримчанка, а нині киянка показала п’ятий результат — 17.600 (у Кудрявцевої — 19.000), а ось із обручем — шостий — 15.900 (перша — Мамун — 18.850).

До речі, «срібло» у вправах зі стрічкою (17.800) здобула інша кримчанка: Марина Дурунда народилася в Севастополі, зараз представляє Азербайджан.

Потішили медалями дівчата-«художниці» у групових вправах: Олена Дмитраш, Валерія Гудим, Анастасія Возняк, Євгенія Гомон, Олександра Грідасова з п’ятьма стрічками елегантно здобули «срібло», поступившись лише Росії, а з обручами й булавами — «бронзу» (тут виграла Беларусь).

Гривко на колесах із медаллю

Після шосейної велогонки з роздільним стартом Андрій Гривко був дуже засмучений: його результат у п’ятницю (1:01:22.63) довго залишався кращим, але зрештою виявився тільки четвертим. «Бронзовий» іспанець Санчес випередив українця на 13,73 секунди, а переміг білорус Василь Кривенко (59:36.03). Але була наступна, групова, гонка. І сімферополець (прописаний у Миколаєві, виступає за казахську «Астану») Гривко тут уже дістався п’єдесталу! Водночас iз Санчесом та чехом Вакочем вони втрьох «наїхали» на фініш з однаковим результатом у протоколі — 5:27:25, ось тільки іспанець трішки раніше, чех — на мить пізніше, а в Гривко — «срібло»!

Інші наші розташувалися так: 14-й — Буц (5:28:26), 25-й — Кононенко (5:33.30), 31-й — Костюк (5:33.43), Василюк і Поливода — не фінішували.

«Задоволений, що зміг здобути цю медаль для України», — зауважив Гривко. Важливий штрих до портрета. Його «Астана» виграла минулорічний «Тур де Франс», узимку Андрій без зайвих промо-акцій виставив свій переможний велосипед на аукціон, а вторгувавши 140 тисяч гривень, пожертвував гроші військовому шпиталю, де лікувалися поранені в зоні АТО бійці.

У жіночій груповій гонці від України стартувало троє: Ганна Соловей була 10-ю, Тетяна Рябченко — 18-ю, Олена Демидова не фінішувала. «Азербайджанська українка» Олена Павлухіна — 32-га, а чемпіонкою стала білоруска Олена Омелюсик.

Українці на п’єдесталі: німець, китаєць і студент

Дворазовою призеркою Євроігор зі стрибків у воду прибула вчора до Києва Діана Шелестюк. Першу «бронзу» 18-річна миколаївка здобула на метровому трампліні (перемогла тут росіянка Полякова, а разом із Маргаритою Джусовою була третьою в синхронних стрибках із триметрового трампліна («золото» — в німкень Ставчинськи та Оттінхаус). А ось поодинці цей трамплін дівчата не підкорили: Рита до фіналу не пробилася, Діана — шоста (перемогла британка Торренс).

...В останній день борцівських змагань львів’янин Василь Шуптар «відірвався» на 31-річному болгарині Велікові (категорія до 61 кг). Та так, що ледь не повідривав олімпійському призерові ноги. 11:0 — дострокова перемога у сутичці за третє місце. А торік, варто зазначити, Шуптар був чемпіоном світу серед... студентів.

А, певне, найекзотичнішою нашою медаллю стала «бронза» в настільному тенісі. Натуралізований китаєць Коу Лей по черзі переміг румуна, грека, австрійця, британця, у півфіналі поступився досвідченому білорусу Самсонову — 1:4, зате у «бронзовому» поєдинку здолав ще одного представника Великої Британії Дрінхолла — 4:2. «Землякам», щоправда, англійською мовою, Коу побажав: «Усім українським спортсменам — перемог і завоювати якомога більше медалей для нашої країни».

Невеличка довідка. До України, а саме — до Донецька, Коу Лей приїхав десять років тому за запрошенням одного з місцевих клубів настільного тенісу. Одружився, у 2008-му отримав українське громадянство, представляв нашу країну на Олімпіаді в Пекіні. Ось тільки мову так і не вивчив — складна, мовляв...

А у фіналі турніру з настільного тенісу в Баку переміг ще один наш «земляк» — німець Дмитро Овчаров, який народився у 1988 році в Києві і в 1992-му разом із батьками переїхав до Німеччини.