Заґратовані кишені

Бельгія, Франція, а за ними й Австрія заарештували майно російських організацій та компаній на території своїх країн. У Москві відреагували у своєму стилі — пригрозили накласти арешт, відповідно, на майно вказаних держав у Росії. Байдуже, що Захід діяв за рішенням суду, а в російських можновладців для арешту чужої власності немає жодних підстав. Так само в Кремлі міркували й тоді, коли у відповідь на санкційні списки Євросоюзу, США та інших держав «помстилися», заборонивши в’їзд на територію РФ низці західних політиків та чиновників. Немає підстав? А «на зло» або «Путіну заманулось» — чим не підстава?

Першими про арешт російського майна судовими виконавцями в Бельгії написали ще майже тиждень тому російські ЗМІ з посиланням на агенцію «Інтерфакс». За її інформацією, підставою для такого кроку став позов компанії «ЮКОС» проти Російської Федерації у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). Позивач нібито вимагав арешту через «серйозні побоювання щодо можливості отримати належну йому суму, зокрема, через систематичні відмови РФ виконувати винесені проти неї судові рішення та враховуючи ставлення Росії до даного рішення».

У ЄСПЛ, розташованому в Страсбурзі, дані, поширені «Інтерфаксом», категорично заперечили. Але згодом з’ясувалося, що агенція просто переплутала суди. Насправді йшлося про вердикт Постійного третейського суду в Гаазі, у якому Росія програла «ЮКОСу» 50 мільярдів доларів США. На відміну від рішення ЄСПЛ, цей вердикт підлягає примусовому виконанню.

Однак колишні акціонери концерну, заснованого опальним російським екс-олігархом Михайлом Ходорковським, домоглися арешту активів Росії не тільки в Бельгії. Наступною майно РФ арештувала Франція, а згодом — Австрія.

Помічник президента Росії Андрій Бєлоусов у коментарі РІА «Новості» запевнив, що Москва оскаржуватиме всі ці рішення — «і по Франції, і Бельгії, по всіх країнах».

Але юридичний шлях — надто тривалий і марудний, до того ж, іще не факт, що завершиться успіхом. Тому, поки суд та діло, російські можновладці вирішили піти більш звичним шляхом. І пригрозили застосувати «адекватні дії у відповідь», тобто заарештувати все бельгійське майно на території РФ, якщо російські рахунки «там» не буде негайно розблоковано. Ще й не посоромилися повідомити в офіційному прес-релізі МЗС про те, що ставили такі вимоги під час зустрічі з послом Бельгії, вимагаючи від нього... перегляду рішення бельгійського суду.

Складно собі уявити реакцію далекого від російських реалій дипломата у відповідь на такий шантаж. Адже в цивілізованих державах суд — це незалежна інстанція, на яку аж ніяк не може натиснути ні посол, ні міністр закордонних справ, ні навіть президент. А якщо таке й трапляється (корупція, на жаль, всюдисуща), то годі й казати, що йдеться про максимально тіньові й завуальовані оборудки. Відкрита спроба тиснути на суд назавжди поставила б хрест на кар’єрі будь-якого європейського чиновника.

На цьому окремо наголосила й голова комісії у закордонних справах Національних зборів Франції Елізабет Гігу. «Росіяни чудово знають, як у нас усе влаштовано, і здатні зрозуміти, що політична влада не має нічого спільного з рішеннями, які ухвалюють судові органи», — зауважила депутат.

Однак де в чому Росії таки пішли назустріч. Разом із майном банків та компаній було заморожено й рахунки російських дипломатичних представництв. І от їх таки розблокували, принаймні в Бельгії. «Це стало можливим завдяки дуже хорошому співробітництву міністерства закордонних справ з усіма партнерами — адвокатами групи «ЮКОС» і російським посольством у Брюсселі», — заявив глава бельгійського МЗС Дідьє Рейндерс. За його словами, таке рішення буде ухвалено для всіх рахунків російських дипмісій — посольства РФ та постійних представництв при НАТО і Європейському Союзі.

САНКІЇ

Євросоюз продовжив санкції проти Росії ще на 6 місяців — до 31 січня 2016 року. Про це йдеться у повідомленні Європейської ради. «22 червня 2015 року Рада продовжила економічні санкції, які були введені у відповідь на дестабілізуючу роль Росії в Східній Україні, до 31 січня 2016 року», — сказано в заяві.

Як зазначається, таке рішення «випливає з домовленості, прийнятої у березні 2015 року під час саміту ЄС, коли лідери Євросоюзу пов’язали тривалість цих санкцій з повною реалізацією Мінських угод, котра, як передбачається, має завершитися до 31 грудня 2015 року».

Окрім того, 19 червня Рада ЄС продовжила обмежувальні заходи проти Криму, запроваджені у відповідь на незаконну анексію півострова Росією, до 23 червня 2016 року. Санкції включають заборону на імпорт до ЄС товарів із Криму і Севастополя, інвестиції в півострів, туристичні послуги в Криму та Севастополі (зокрема, європейські круїзні лайнери не можуть заходити в кримські порти), експорт певних товарів та технологій до Криму, зокрема в сфері транспорту, телекомунікацій та енергетики.

Раніше помічник президента РФ Андрій Бєлоусов у коментарі газеті «Уолл-стріт джорнал» заявив, що Росія і країни Заходу визначили «статус-кво» щодо двосторонніх санкцій: «Ми знайшли якийсь баланс у питанні санкцій і антисанкцій. І цей баланс буде зберігатися, це консенсус. Антисанкції не будуть ані розширені, ані скорочені».

За словами Бєлоусова, найбільш болючими західні санкції виявилися для російських банків і компаній, які втратили доступ до глобальних ринків капіталу, що також сприяло стрімкому падінню курсу рубля. При цьому чиновник підрахував, що «Євросоюзу запровадження санкцій проти Росії завдало збитків на 100 мільярдів євро і обернулося втратою 200 тисяч робочих місць».