До кінця літа у Києві, в Музеї Івана Гончара,триватиме міжмузейна виставка «Три виміри Василя Кричевського: від народної орнаментики до національного стилю». Цього прізвища кілька десятиліть не згадували в історії української архітектури і мистецтва. Але саме Василь Кричевський створив, зокрема, Музей Тараса Шевченка у Каневі і його багате орнаментальне оздоблення. За його планами побудовано дім Полтавського земства, який свого часу став зразком нового архітектурного стилю — українського модерну. (У цьому приміщенні тепер Краєзнавчий музей). Дослідник Вадим Павловський у виданій в 1974 році у США монографії писав: «Своєю строгістю, стриманістю й простотою рисунка, а поряд з тим — вибагливістю фантазії, абстрактні орнаментальні композиції Василя Кричевського нагадують фуги й інвенції Баха».
На нову виставку, презентовану наприкінці минулого тижня, зібрали оригінали ескізів Василя Кричевського з Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішні, Музею мистецької родини Кричевських, художніх музеїв Національного та Харківського, додали старих видань із Музею книги і друкарства України. Доповнили «Три виміри Василя Кричевського...» ескізами, вибійками та керамікою його учня і послідовника Олександра Саєнка. Актуалізували народне й авангардне за Кричевським також у графіті, писанках (на страусиних яйцях), оздобленні автівок і великих настінних пазлах на магнітах. Також представлені ескізи сценічного вбрання для співачки-письменниці Ірени Карпи з елементами від робіт Василя Кричевського від дизайнерiв-початкiвцiв. Гостей презентації «Трьох вимірів...» навіть частували зготованою у великому казані на подвір’ї Музею Івана Гончара стравою, рецепт якої є у «Кухарській книзі» дружини Василя Кричевського — Євгенії Щербаківської.
«Концептуальна ідея виставки полягає у сучасному потрактуванні десятиліттями замовчуваних радянською системою світоглядних бачень, новаторських потуг і мистецьких здобутків визначного українського маляра, архітектора і графіка, творця Українського державного герба і нового українського стилю в архітектурі Василя Григоровича Кричевського, — каже Ігор Пошивайло, куратор «Трьох вимірів...», заступник директора Музею Івана Гончара. — Готувалися до відкриття десь iз півроку. Хотіли представити щось оригінальне й цікаве. Сфокусувалися на орнаментиці. Її важко презентувати, бо має камерний характер. Тому й вирішили актуалізувати ці духовні надбання. Значна частина експонатів виставки — з Музею гончарства в Опішні. (Нас інколи навіть плутають: музей Гончара і музей гончарства). Співпраця наша давня. Музей гончарства свого часу підхопив нашу ідею створення Музею родини Кричевських в Опішні, де за проектом Василя Григоровича 1916 року було зведено у стилі українського модерну будівлю гончарного навчально-показового пункту Полтавського губернського земства.Туди передали значну частину робіт майстра родичі зi США».
До закриття виставки планується приїзд зі Сполучених Штатів онука-тезки Василя Кричевського — Василя Лінде-Кричевського. Також організатори обіцяють презентувати новий документальний фільм про митця.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
