Заручники лихварських трюків

У селі Строїнці Тиврівського району селян котрий місяць колотить скандальними переходами з рук у руки яблуневих садів СТОВ «Поділля», що почалися ще з минулого року. У травні працівники СТОВ «Поділля» почали пікетували облдержадміністрацію і прокуратуру Вінницької області. Апогей протестних акцій припав на червень, коли нові власники СТОВ «Поділля» з численною охороною заблокували вхід до контори господарства. Люди проривались туди з боєм, двері тріщали, бійка зав’язалася не на жарт... Охоронці застосували проти людей силові прийоми і сльозогінні балончики.

«Підприємство — моє, борги — ваші»

Підприємство, що працює дванадцять років, орендує 1006 гектарів сільськогосподарських угідь. Із них 600 — під багаторічними насадженнями, ягідниками. Засобами захисту рослин СТОВ «Поділля» зазвичай постачало ТОВ «Остер». Але за результатами діяльності 2014 року «Поділля» отримало збитки: вісім мільйонів гривень.

«Ми не змогли розрахуватися за всі засоби захисту рослин. При цьому заборгованість перед банківськими установами склала 6 мільйонів 200 тисяч гривень, — розповів головний економіст СТОВ «Поділля» Володимир Магдій. — У березні цього року відбулися збори засновників підприємства, на якому була присутня генеральний директор ТОВ «Остер» Олена Гур’євська. Вона повідомила, що, мовляв, наша заборгованість перед її товариством у три мільйони перетворилася на 11-12 мільйонів гривень, бо курс долара змінився».

За таких умов перспектив розвитку підприємство не мало. Щоб несподіваний борг ще більше не зріс через економічну нестабільність у країні, вирішили передати жорсткому кредитору частку в статутному капіталі товариства. Вісім засновників, які володіли по 12,5 відсотка статутного фонду, під тиском Гур’євської написали нотаріально завірені заяви про передачу їй часток статутного капіталу як гарантію повернення боргу.

«Коли розібралися, що сталося, було пізно: юристи пояснили, що ми, віддаючи їй усе, самі лишилися винні банкам ту саму суму, що й раніше, — каже головний економіст «Поділля». — А 13 травня близько десятої ранку в кабінет директора, Андрія Леонідовича Слободянюка, увірвалися невідомі особи, силоміць забрали його телефони, печатку підприємства та вимагали віддати ключі й техпаспорт від службового автомобіля «Ніссан». Пізніше нам пред’явили витяг із державного реєстру про внесені до нього зміни й про те, що власниками підприємства тепер на 50 відсотків є Гур’євська Олена, і ще на 50 — Олег Іващук. Печатку тоді, по суті, викрали, повернули через дві години. Директора брутально обшукували. У кабінеті при цьому було приблизно десятеро чоловік».

Яка роль державного реєстратора?

У хаосі господарського протистояння виокремилися питання до державного реєстратора, оскільки по суті відбувся непрозорий перепродаж підприємства.

Селяни написали заяву на ім’я голови Вінницької ОДА Валерія Коровія та голови облради, попросили створити комісію для вивчення та розслідування законності реєстраційних дій, проведених державним реєстратором Тиврівського районного управління юстиції щодо реєстрації власниками СТОВ «Поділля» Гур’євської О. В. та інших. Та провести розслідування законності рейдерського захоплення підприємства й законність передачі печатки підприємства невідомим особам.

— Ми ж для них, як тварини: нас хочуть — продають, хочуть — відбирають... Людей ні за що не мають, — обурюються селяни.

Директор «Подділля» Андрій Слободянюк стверджує, що передача прав була проведена шляхом обману та залякування. До того ж нібито, поставивши підпис, засновники перебували в неналежному психічному стані. Саме такі пояснення дав Слободянюк у суді, де розглядається майнова суперечка між сторонами. Також він стверджує, що нова власниця хоче «кинути» людей, оскільки СТОВ «Поділля» заборгувало фірмі Олени Гур’євської, а корпоративні права на агрофірму вона зареєструвала на себе як фізична особа. Тобто борги залишилися висіти на колишніх засновниках. «Під ураганним тиском Гур’євської засновники нотаріально переписали на неї частки статутного капіталу, але це була помилка. Ми швидко відкликали наші заяви, але власниця фірми «Остер» устигла перепродати сади... за добу. Ми подали позови в Апеляційний, Адміністративний і Господарський суди. Судові розгляди тривають. Підприємство тим часом працює у звичному режимі, хоч нові власники ставлять перепони, але ми їх долаємо», — стверджує Слободянюк.

А люди лишилися без зарплат

Пані Гур’євська відкидає звинувачення у рейдерському захопленні, і викладає свою версію. За її твердженнями, орієнтовна вартість урожаю полуниці складає 3,8 мільйона гривень, мовляв, щоденно машинами ягоди вивозяться для зберігання на агрофірму «Наші продукти +», що належить доньці екс-директора Слободянюка Тетяні Когут. Наскільки це правда, не з’ясовано. Однак Олена В’ячеславівна має і подальший план дій, аби налагодити роботу та спокій в агрофірмі. Вона, стверджуючи, що не збиралася зупинятись на відшкодуванні збитків банку, підключила важку артилерію у вигляді солодких обіцянок людям. По-перше, нібито підготувала угоду для селян про збільшення плати за паї більше, ніж утричі, а також обіцяє працевлаштувати звільнених попередником працівників агрофірми. Вони і раніше трудились, але неофіційно, а новий інвестор планує легалізувати робочу силу, платити податки й відраховувати кошти в Пенсійний фонд.

Напевне, в Олени Гур’євської є для цього можливості, однак подібні наміри селянам озвучили тільки після тривалого скандалу, який вийшов за межі району. Слідче управління міліції вже відкрило кілька кримінальних проваджень унаслідок конфліктної ситуації, що склалася навколо підприємства. Це і щодо протиправного заволодіння майном підприємства, і зловживання владою та службовим становищем, а також щодо хуліганства та шахрайства.

«Спірна ситуація щодо права власності на підприємство, питання виплати заборгованості повинні вирішуватися цивілізованим шляхом у визначеному законом судовому порядку. Однак сторони намагаються вирішити конфлікт силовим шляхом, залучаючи представників різних громадських об’єднань», — йдеться у повідомленні сектору зв’язків із громадськістю управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області.

На період досудового слідства майно СТОВ «Поділля» арештовано. А тим часом працівники агрофірми не отримуватимуть зарплату ні від «старих» власників, ні від «нових», попри солодкі обіцянки останніх.