Полюванням на відьом, схоже, обернулося розслідування справи про вбивство Олеся Бузини. Нагадаємо, проросійського публіциста застрелили 16 квітня біля власного будинку. У четвер 18 червня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков через «Фейсбук» та на спеціально зібранiй прес-конференції поширив сенсаційну новину про те, що вбивство розкрите. Він озвучив імена, цитуємо: «безпосередніх виконавців убивства» — добровольця батальйону «Київ-2» 26-річного Андрія Медведька та військовослужбовця 54-ї розвідувальної бригади 25-річного Дениса Поліщука. Також повідомив, що слідство має прямі докази причетності цих осіб до вбивства: «Коли я кажу ПРЯМІ докази, це — в тому числі експертизи ДНК скинутого злочинцями одягу з місця злочину, експертизи слідів в автомобілі, прямі упізнання свідків, матеріали негласного спостереження», — повідомив Арсен Аваков.
Цю новину миттєво підхопили і поширили українські і — особливо радісно — російські ЗМІ, для яких матеріал про вбивство Олеся Бузини українськими патріотами став справжнім «різдвяним» подарунком посеред літа; мовляв, у цьому ніхто і не сумнівався.
Громадськість та частина українського політикуму засудила дії Авакова, який вчинив мало того, що некоректно, а ще й дуже у стилі розслідування вбивства Нємцова. «Називання підозрюваних «убивцями» в медіа, яке мало місце у випадку з Бузиною, може викликати дуже небезпечну практику заміни легальних механізмів (розслідування і суд) на так зване медіа-правосуддя, коли образ злочинця формується на підставі заяви високопосадовця ДО судового рішення», — поділився обуренням у своєму блозі на «Українській правді» народний депутат України Ігор Луценко. На його думку, така практика завадить незалежному розслідуванню і рішенню суду і, зрештою, поставить під сумнів перспективи демократичних реформ у країні.
З іншого боку, підтримку затриманим висловили їхні побратими-патріоти. Вони почали поширювати інформацію про бойові досягнення Медведька та Поліщука, зокрема, про їх участь у Революції гідності в перших рядах, не кажучи вже про АТО.
Відповідаючи ідейним опонентам, яких після заяви у пана Авакова з’явилося чимало, міністр не поскупився на метафори. Він назвав «адвокатів» підозрюваних псевдопатріотами і маргіналами з відірваною «башкою»: «Як же ви задовбали, безмозглі ідіоти, що розмінюють реальний патріотизм на мерзотність печерного середньовічного хаосу і ненависті! Країна з такою парадигмою, що перемогла — приречена на ізоляцію цивілізованого світу і загибель. І я не дозволю войовничій мерзоті взяти гору. Це і моя країна теж», — написав на своїй сторінці у «Фейсбуцi» пан міністр.
Утім такий грізний спіч не надто когось налякав, а лише змусив робити висновки. Друзі пообіцяли щодня проводити мітинги під стінами СІЗО, в якому тримають затриманих. У соцмережах вони закликали прийти до будівлі Шевченківського суду і завадити судилищу: «Cправа абсолютно сфабрикована. Докази безглузді. Хлопців викрали та сильно побили, вибиваючи зізнання. Погрожують пожиттєвим ув’язненням. Репресії проти активістів продовжуються», — зокрема, пост такого змісту розмістили на сторінці групи Sail Revolution у соцмережі «Вконтакте».
Судове засідання у справі затримання організували навдивовижу швидко. За словами очевидця — журналіста та бійця 5-го окремого батальйону добровольчого корпусу «Правого сектору» Олексія Бика, до суду на стихійний протест прийшла заледве сотня-півтори людей. Серед великої кількості міліції, що парадоксально, були і бійці батальйону «Київ-2», що охороняли суд, де судили їхнього побратима, від патріотів, які вимагали цього бійця звільнити.
«Сама справа затриманих почала розсипатися вже на етапі обрання запобіжного заходу. Обвинувачення вимагало арешту на підставі того, що раніше Андрій Медведько та Денис Поліщук нібито отримали повістки до суду, але не з’явилися. При цьому суду були пред’явлені повістки, датовані 2016 роком. Суддя, яка вела справу Андрія, вочевидь потрапила у неприємне становище. З одного боку, вона вже мала наперед заготовлений і підписаний вердикт — про його існування ще до початку суду повідомляли поінформовані джерела. З іншого — фальсифікація справи була настільки очевидною, що у присутності журналістів та народних депутатів показувати цей вердикт ставало небезпечним. Особливо під супровід вигуків «Смерть ворогам!» за вікном. Суддя так довго була в нарадчій кімнаті, що, без сумніву, не стільки писала новий вирок, скільки радилася з кимось «нагорі». І її, зрештою, «переконали», — поділився враженнями у своєму блозі Олексій Бик.
У результаті — Андрія і Дениса засудили до 60 діб арешту. Затримані не визнали себе винними. Крім того, існують докази, що вони в час убивства перебували в АТО. На думку активістів, цей арешт став черговою ланкою у добре продуманому наступі на добровольчі батальйони, який зараз проводить уряд.
Продовження теми Авакова — на 5-й стор.