Заквітчаний простір

19.06.2015
Заквітчаний простір

Першого дня виставку відвідали близько тисячі людей, а черги на вході сягали кількасот метрів. (автора.)

Наприкінці цього року виповниться 115 років iз дня народження однієї з найгеніальніших українських художниць Катерини Білокур. У Києві у стінах «Мистецького арсеналу» до цієї дати почали готуватися заздалегідь. Результатом стала виставка, організаторам якої вдалося зібрати майже всі роботи художниці.

«Це найбільша виставка Білокур за всю історію. Це нагадування всім нам, що історію України роблять особистості, однією з яких була Катерина. Вона купила цей квиток у вічність ціною свого життя і здоров’я», — сказала під час відкриття виставки директорка «Мистецького арсеналу» Наталія Заболотна.

Начальник відділу розвитку музейної справи Ольга Мельник поділилася: «Рахувала, скільки персональних виставок Катерини Білокур пройшло з 1939 року. Всього п’ять. Найбільша — у теперішньому Національному художньому музеї України 1971 року, де представили 62 роботи художниці. Ми зібрали 86 картин, тож цей проект безпрецедентний».

В одному виставковому проекті представлено творчий доробок Катерини Білокур з колекції Музею українського народного декоративного мистецтва, Яготинського історичного музею та інших провідних культурних інституцій. Це понад 80 шедеврів, серед яких і олійний живопис, і малюнки, і невеличкі нариси.

Виставка починається зі знайомства відвідувачів iз художницею через тексти. На стінах «Арсеналу» — цитати з творів, де йдеться про Катерину Білокур — «Катерина, або Філософія мовчазного бунту: конспект до ненаписаної біографії» Оксани Забужко, «Листами, мов зорею засвітилася» Миколи Кагарлицького, «Таки щаслива Білокур» Тетяни Яблонської та інших.

Протягом більш як місяця відвідувачі матимуть змогу не лише ознайомитися з творчістю та біографією видатної художниці, а й побачити відеороботи сучасних українських художниць: Катерини Берлової, Наталії Блок, Ути Кільтер, Лізи Готфрік, Дар’ї Кольцової, Ольги Ланник, Ольги Селіщевої, Зінаїди Ліхачової, Анастасії Лойко, Соломії Савчук & Наталії Голіброди, Оксани Чепелик, Аліни Якубенко, Дар’ї Кузьмич. Серед полотен художниці розміщено відеороботи сучасних мисткинь, які за допомогою мистецтва показують право на творчість та у певній мірі діалогізують із Білокур. Одна з учасниць відеопроекту одеська перформерка Ута Кільтер зізнається: «Те, що пережила Катерина Білокур, стосується і мене. Я займаюся contemporary art (англійською «сучасне мистецтво». — Ред.). Не хочу говорити про фемінізм, але жінка має народити дитину. Я це зробила. Я також відбулася як арт-критик, мисткиня, актриса навіть. І до мене підходить пан і запитує, чому я знову одиначка? Тобто ти можеш бути повноцінною особистістю, якщо поруч чоловік. Тому я добре розумію Катерину Білокур». На виставці Ута Кільтер представила відеороботу «9 життів Анни Кареніної», в основі якої жінки, які «приміряли» роль жертви та відмовилися від неї.

Душа виставкового залу «Мистецького арсеналу» нині складається з букетів квітів і пейзажів, натюрмортів і портретів Катерини Білокур. Роботи виконані олійними фарбами, серед яких «Цар-колос», є акварельні пейзажі рідного села з легким небом і прозорими напіввідтінками, а також автопортрети різних років, які художниця намалювала олівцем. На них — змучена тяжким життям у радянському селі жінка, яка попри все, не полишала малювання, не ховала свій талант, а постійно утверджувала своє життєве кредо: «Хочу бути художником!». Його й узяли до уваги організатори і назвали так виставку її робіт.

Кураторка проекту Аліса Ложкіна ділиться: «Це для мене зворушливий проект. Ми навіть не намагалися мріяти про таку виставку. Ми не підходили академічно до демонстрації надбання Катерини Білокур, нашою метою було показати, що вона — сучасна українська художниця світового рівня. Це художниця, з якою цікаво вести діалог. Її життєве кредо «Хочу бути художником» демонструє те, що вона пожертвувала своїм особистим життям заради мистецтва. Важкий шлях її загартував, але привів її до вершин».

Найбільшу частину виставки складають роботи з експозиції Національного музею українського народного декоративного мистецтва. Це майже половина представлених полотен. Директорка музею Адріана В’ялець зізналася, що раніше не уявляла, що погодиться колись на таке. «Цей проект певною мірою змінив мене, — говорить вона. — Півроку тому я би сказала, що не може йтися про те, що наш музей закриє свою експозицію і всі 37 робіт Катерини Білокур iз нашої колекції передасть на якусь виставку. Але «Мистецький арсенал» має великі площі, тут багато людей ознайомляться з роботами Катерини Білокур. Тому ми погодилися на участь у проекті».

Окремою частиною екпозиції є освітня програма. У її рамках уже відбулася методична зустріч-навчання заступниці генерального директора музею з наукової роботи Людимили Білоус для екскурсоводів, найближчим часом планується зустріч iз режисеркою фільму «Катерина Білокур. Послання» Ольгою Самолевською та розмова у формі відкритої екскурсії «Листами мов зорею засвічу» з Галиною Безкоровайною, фахівцем Національного музею українського народного декоративного мистецтва.

Щосереди охочі зможуть відвідувати вечірню школу живопису для дорослих «Натюрморт з натури». Планується також спеціальний показ фільму Сергія Параджанова «Українська рапсодія». Перед показом відбудеться лекція кінознавця Олександра Телюка з Національного центру Олександра Довженка. 

Окрім того, на виставці проходить показ уривків iз фільмів 20-х років про українське село, що передають дух часу, в якому жила Катерина Білокур. Серед фільмів, які було використано для створення добірки — «Перекоп» Івана Кавалерідзе, «Хліб» Миколи Шпиковського та «Арсенал» Олександра Довженка, а в невеликому кінозалі постійно демонструють фільми Ольги Смолевської «Катерина Білокур. Послання» та Оксани Чепелик «У затишку білих акацій».

Виставка триватиме більше місяця — з 16 червня до 19 липня, час роботи — з 11:00 до 20:00 (вихідний день — понеділок). Вартість вхідного квитка становить 40 гривень, пільговий для учнів, студентів та пенсіонерів — удвічі менше. Безкоштовний вхід на виставку — для дітей до 12 років, інвалідів, військовослужбовців строкової служби, учасників АТО, музейних працівників та членів Спілки художників.