Імперська колонізаторська ідеологія Росії веде свій родовід від Івана Грозного, коли грецький монах Філофей сформулював концепцію Москви як Третього Риму, яка допомогла її правителям загарбувати сусідні князівства і створювати велику централізовану імперію. Іншими ідеологемами стала геополітична доктрина панславізму, що виникла під час надання Росією допомоги слов’янам Балкан і болгарам у боротьбі за визволення від Османської імперії та допомагала заманювати у своє лоно інші слов’янські народи. Доктрина євразійства була сформульована російськими білоемігрантами у 20-х роках ХХ століття як визнання ролі Росії у єднанні народів Європи і Азії (собіраніє ісконно русскіх зємєль), звісно, під її пильним оком. Правозахисна доктрина була оформлена після розпаду Радянського Союзу (в епоху Бориса Єльцина) як намагання правителів Росії стати поборниками «прав людини», насамперед «рускоязичного насєлєнія» поза межами РФ із правом втручатися у внутрішні справи сусідів та відкушувати від них ласі шматочки. Ці концепції та доктрини намагаються надати Росії якоїсь ролі облудного месіанства, захисниці пригноблених та приховати грабіжницькі наміри і дії самої Російської імперії зла. Врахована також доктрина Леоніда Брежнєва про обмежений суверенітет колишніх соціалістичних сателітів Москви.
Але серцевиною політичних концепцій і поглядів В. Путіна є російський більшовизм як різновид марксизму, який поєднав у собі колонізаторську сутність Російської імперії зла із соціальною баєчкою про рівність і братерство народів, а насправді створив жахливу тюрму народів і фабрику вбивства та переслідування інакомислячих. Властиво, від більшовизму як із рогу достатку у світ посипалися різновиди авторитарних та тоталітарних учень і режимів, а сам він став праматір’ю усіх сучасних нацизмів та фашизмів. Тож Путін — істинний більшовик з імперською ідеологією, але без офіційного марксизму-ленінізму (КПРФ), який існує поруч із ним і йому всіляко сприяє.
Для формування своїх ідеологічних концепцій і практичної діяльності в чині вождя Путін багато чого запозичив від своїх зарубіжних ідеологічних попередників і вчителів. Так, від Гітлера він запозичив цинічне нахабство і затятість, від Геббельса — підлу і неймовірну брехливість, від Муссоліні — пихатість і самозакоханість, від Мао Цзедуна — зневагу до власного народу, від Пол Пота — кровожерливість, від Чаушеску — хворобливу самовпевненість і манію величі.
У сучасній політичній науці склався і набув прав громадянства такий термін для позначення сутності ідеології російської політичної системи, як «рашизм». Це поєднання англійського слова «Раша» (Росія) і терміна «фашизм», що відображають сутність такого явища, як російський бандитизм і рафінований расизм. Але російського расизму світ уперто не помічає, бо він мало зачіпає західних політиканів. Тож сучасний путінський рашизм є гібридним утворенням, яке ввібрало у себе весь історичний досвід російських політиків і правителів, що вміло маскували свою загарбницьку і людиновбивчу сутність під гуманізм і словоблудну еквілібристику.
Уїнстон Черчілль попереджав, що фашисти в майбутньому називатимуть себе антифашистами. Вони тепер намагаються побороти справжню демократію, свою авторитарну модель державного управління видають за керовану демократію, здійснють справжній міжнародний розбій, заволодіння чужими матеріальними і людськими ресурсами. Але така історична практика спочатку стає трагедією, а потім фарсом. Станеться так і тепер. Історичний і цивілізаційний процес привидам майбутнього не вдасться зупинити: правда і справедливість переможуть сили зла, і зникнуть їхні криваві імперії.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
