Бойків і гуцулів штучно об’єднують

На «круглому столі» «Адміністративний переділ Галичини: перспективи і загрози» у Львові обговорили недоліки адміністративної реформи, яка вже активно крокує країною. Найперше експерти оцінили процес створення громад найменших адміністративних одиниць. У Львiвській області чиновники запропонували створити таких 139. Депутати обласної ради, розглядаючи питання щодо вже запропонованої карти громад, відправили її на обговорення на місця. І лише після проведення всіх громадських слухань у майбутніх громадах обласні обранці приймуть своє рішення.

Процес адмінреформи відбувається за Законом «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Утiм на практиці все, що відбувається, — не надто «за власним бажанням». «Поки що скидається на те, що ті, хто зараз пробують творити нові адміністративні одиниці — громади, розраховують їх від кількості людей чи від площі території, — коментує «УМ» Володимир Павлів, голова ГО «Європейська Галицька Асамблея», котра ініціювала проведення «круглого столу». — При цьому зовсім не враховуються ментальні, культурні та релігійні чинники. До прикладу, якщо поруч розташовані два села, одне з яких — бойківське, інше — гуцульське, то вони не хочуть об’єднуватися, адже дуже різні. Це такі деталі, які неможливо не враховувати, бо воно потім вилізе, як шило з мішка.

Але робити це повинні не чиновники, а самі мешканці населених пунктів. Наразі все виглядає так, що новий адмінподіл намагаються «спустити» з гори, намальованою кимось новою мапою. А на місцях за такий поділ голосують або не голосують. Хоча в законі прописано, що об’єднання повинно бути добровільним, є багато випадків, коли формування громад — далеко не добровільний процес. До прикладу, у Львівській області село Куликів хочуть об’єднати з сусіднім на карті селом. Але в реальності між ними навіть немає дороги. Тобто людям доведеться спочатку їхати до Жовкви (районний центр. — Авт.), а потім у Куликів. Тому тим, хто ті карти малює, треба побувати на місцях та поспілкуватися з людьми. Адже неправильний адміністративний поділ може скомпрометувати реформу».

Крім того, на «круглому столі» говорили і про плани української влади впровадити «особливі статуси» для різних регіонів, до прикладу, Донбасу чи (в перспективі) Одещини. Якщо якомусь регіону надаватимуть «особливого статусу», то, на думку львівських активістів, такий статус слід також надати і Галичині. «Особливий статус Галичині варто було б надати лише в тому випадку, якщо такі ж особливі статуси отримають Донецьк чи, скажімо, Одеса, — коментує Володимир Павлів. — Адже наш регіон може стати центром євроінтеграції. Проте якщо децентралізація відбудеться правильно і добре, то «особливого статусу» нікому не потрібно».