Група російських юристів, правозахисників і журналістів оскаржила у Верховному суді РФ указ президента Володимира Путіна, який відніс до державної таємниці відомості про втрати російської армії під час спеціальних операцій у мирний час. На думку оскаржувачів, указ порушує конституційне право громадян на пошук і поширення інформації.
«Ми вважаємо, що президент не мав права засекречувати цю категорію інформації — це просто виходить за рамки його повноважень», — пояснив голова фонду «Свобода інформації» адвокат Іван Павлов. За словами правника, обмежувати доступ до інформації можна тільки федеральним законом, а не підзаконними актами (а саме таким є президентський указ).
Тепер у Верховного суду є три дні на те, щоб зареєструвати заяву, і ще п’ять днів на ухвалення рішення про призначення засідання або про відмову в її розгляді.
Серед заявників, які оскаржують указ Путіна, є добре відомі й українцям прізвища – журналісти Аркадій Бабченко й Тимур Олевський, а також депутат із Пскова Лев Шлосберг, який раніше повідомляв про загиблих в Україні псковських десантників. «Не може бути секретних втрат армії в мирний час! Суспільство має знати, чим воно платить за операції збройних сил, оскільки фінансує їх через податки. А торік вийшло так, що гроші жителів Росії безпосередньо пішли на вбивства людей», — обурюється Шлосберг, наголошуючи на тому, що підставою для підписання такого указу, безперечно, стали події в Україні.
Раніше прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков це активно спростовував. І пояснював таку ініціативу президента тим, що «відбувається вдосконалення законодавства в галузі держтаємниці», і «в даному випадку, на думку відповідних відомств, такий режим секретності найкращим чином відповідає державним інтересам». Речник кремлівського очільника також заявив, що Путін «не збирається» давати доручення про проведення будь-яких військових спецоперацій.
Різко розкритикував появу такого акта з-під пера президента РФ і Міжнародний комітет захисту журналістів: «Цілком очевидно, що указ має на меті змусити замовкнути журналістів, які кидають виклик російській пропагандистській машині. Й тих, хто проводить власні розслідування щодо можливих випадків загибелі російських солдатів у ході українського конфлікту, в якому, за заявами Росії, вона участі не бере».
Правозахисники ж закликали Путіна «припинити створювати димові завіси і «дозволити ЗМІ робити свою роботу, яка полягає в тому, щоб інформувати людей в Росії, Україні й усьому світі про реальні події в регіоні».
Також президентський указ пов’язували з публікацією доповіді «Путін. Війна», яку оприлюднили соратники вбитого опозиційного політика Бориса Нємцова за результатами його розслідувань про участь контрактників російських збройних сил у конфлікті на Донбасі. Учора представники російських опозиційних сил презентували цю доповідь у Європарламенті, наголосивши, що війні Росії проти України «час покласти край».
Росія задіяла більше 60 літаків на навчаннях біля кордонів України в безпосередній близькості до Донбасу. Як повідомляє УНІАН із посиланням на міністерство оборони РФ, учора в Південному військовому окрузі почалися планові триденні льотно-тактичні навчання, в яких задіяно понад 500 пілотів, бортових фахівців та спеціалістів наземних служб авіаційних військових частин, дислокованих в Краснодарському, Ставропольському краях і Ростовській області». У навчаннях також задіяно близько 40 штурмовиків Су-25, понад 20 винищувачів Су-27, Су-30, Міг-29 та більше 10 транспортно-бойових вертольотів Мі-8.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
