Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Протягом фестивалю авторських читань 62 іноземні та українські автори читамуть свої твори в п’яти містах України, Чехії, Польщі та Словаччини. Особливістю фестивалю є те, що заходи відбуватимуться у великих містах, але не столицях. Серед українських письменників — знані імена: Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Олександр Ірванець, Андрій Кокотюха, Петро Мідянка, Юрій Винничук, Любко Дереш та інші.
«Фестиваль уже 16 років проходить у чеському місті Брно, — говорить Григорій Семенчук, координатор фестивалю у Львові. — Він організовується видавництвом Vetrne mlyny. За цей час зміг розповсюдитися ще на кілька міст не тільки Чехії, а й Польщі та Словаччини. До цього проекту також долучилися міста Острава, Кошице та Вроцлав. А цього року ми отримали запрошення від видавництва, аби до фестивалю також долучилося і місто Львів. Тож ми як громадська організація «Форум видавців» вирішили, що це — цікава ідея провести такий фестиваль».
Проект має цікавий формат, що складається з двох ліній: домашня і гостьова. В домашній представлені чеські, польські та словацькі автори, а в гостьовій — письменники країни-гостя. Цього року «почесним гостем» фестивалю стала Україна. Тож з української сторони участь у фестивалі братиме 31 автор. Ще 31 письменник буде зі сторони Чехії, Польщі та Словаччини.
«Усі письменники, по черзі, починаючи з 4 липня, відвідають 5 міст (Брно, Острава, Кошице, Вроцлав і Львів) упродовж 31 дня, — продовжує Григорій Семенчук. — У Львові щодня відбуватимуться по два читання: один — іноземний гість, інший — український. Починатимуться читання о сьомій вечора з іноземного письменника, а о 20:30 продовжуватимуть захід українські автори. Локація — приміщення мистецького об’єднання «Дзиґа». Перша пара, що виступить у Львові, — Оксана Забужко та Ришард Криницький. Ми сподіваємося, що львів’яни звикнуть, що кожного липня у місті відбуватимуться літературні читання».
У межах фестивалю відбудеться великий концерт — 16 липня, в театрі ім. Леся Курбаса. Чеський письменник Ярослав Рудіш презентуватиме для Львова свій музичний проект KafkaBAND. Зі слів організаторів, проект — це музика на слова Франца Кафки. Фестиваль не тільки познайомить львів’ян з іноземними письменниками, а й європейців iз творчістю українських авторів.
«На кожному виступі українських авторів за кордоном слухачі зможуть прочитати їхні твори рідною (польською, чеською та словацькою мовами). Для цього, до творчих вечорів, будуть видані маленькі книжечки з перекладами. Тож європейці матимуть змогу ознайомитися з творчістю українських авторів абсолютно безкоштовно, — пояснює Семенчук. — А творчі вечори іноземних авторів у Львові відбуватимуться з перекладом. Що ж до іноземних письменників у Львові, то варто відзначити постать Ришарда Криницького з Польщі. Він — один з найлегендарніших польських поетів. Буде на фестивалі і відомий есеїст та журналіст Павел Смоленський. З Чехії також приїде багато цікавих людей, до прикладу, Карл Сідон — не тільки популярний письменник, а й головний равин Чехії».
Вхід на всі заходи вільний.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>