Понад півроку тривали публічні обговорення, перш ніж визначилися переможці у відкритому конкурсі на визначення кращої ідеї створення Меморіального комплексу Героям Небесної сотні у столиці. Учора оголосили кращих iз кращих, ними стали проекти митців із семи країн світу.
Міжнародний конкурс концепцій оновлення громадського простору центру столиці оголосили минулого року. Спочатку для участі у ньому було подано 478 заявок iз 40 країн світу. Потім змагалися 148 проектів із 13 країн світу, зокрема Литви, США, Китаю, Японії, Тайваню, Індії, Іспанії і навіть Росії. Усі пропозиції було викладено у відкритий доступ на сайті для народного голосування, у якому взяло участь близько 10 000 відвідувачів. Минулого тижня у Києві відбулося засідання фахового журі під головуванням урбаніста, письменника, архітектора зі Швейцарії Карла Фінгерхута, яке остаточно визначило переможців у кожній iз номінацій.
У номінації І — Громадський простір Майдану та центрального ядра Києва — перемогу здобув проект, розроблений авторським колективом iз Тайваню. Головна ідея проекту, як зазначають самі автори, — яким би ми не бачили центр міста — ми маємо створити його спільними зусиллями, де мають бути представлені всі регіони України.
Номінація ІІ — Меморіалізація подій Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної сотні — перша премія дісталася італійським митцям. Цей проект передбачає створення алеї червоних кленів на Алеї Героїв Небесної сотні та фігурне мощення по всій території революційних подій. Вони означатимуть жертовність загиблих та нове життя для країни. Цей «живий меморіал» має символізувати відродження українського суспільства.
У номінації ІІІ — проект для Українського дому — переміг проект українських митців Антона Олійника, Андрія Шуляра, Марії Пахомової, Сергія Ферлея, Олени Орап, Олексія Пахомова, Дмитра Спєсівцева, Дениса Матвієнка та Юрія Ігнатенка з Києва. Автори пропонують переосмислити радянський спадок та створити міжнародний культурний центр iз відкритими офісами, бібліотеками, лекційними залами, оглядовим майданчиком на даху та кінотеатром і концертним залом просто неба.
Журі вирішило не присуджувати першу та другу премії у IV номінації — проект Музей Майдану/ Музей Свободи. Оскільки ці проекти потребують доопрацювання разом iз робочою групою Музею Майдану. Третю премію поділили між собою проекти ірландського автора Оана Міхаела та російського Філіпа Піщіка. Проекти задали напрям руху в осмисленні музейної установи та запропонували розташування Музею Свободи на Алеї Героїв.