На експорт

Як назвуть, так і попливе?

Із назвою структури остаточно не визначилися. Поки є два варіанти — Український інститут або ж Інститут Тараса Шевченка. Ця неурядова інституція займатиметься формуванням позитивного (об’єктивного) іміджу України у світі. В’ячеслав Кириленко, окреслюючи виклики, які має прийняти Український інститут, наголосив: «Ідея Українського інституту понад усе спрямована на популяризацію української культури за кордоном. Усього її пласту, всього масиву — традиційної культури, сучасного мистецтва, творів маститих та відомих митців, а також нікому не відомих, але дуже талановитих проектів молодих митців». Такий вектор роботи організації, за планами розробників стратегії, покликаний розширити знання про Україну та її культуру за кордоном.

«Першочергові кроки треба починати з формування міжвідомчої робочої групи (Мінкультури, МЗС, Міністерство освіти, Держтелерадіо) із залученням представників громадянського суспільства. Друге — визначення можливостей, ресурсів та готовності до співпраці тих осередків української культури, які існують за кордоном. Третє — розробка бренду Українського інституту й інформаційна кампанія з поширення знань про сам інститут. Цей перший етап може складати 250 тисяч гривень», — наголосив директор Українського центру культурних досліджень Олександр Буценко. Окрім того, на цьому етапі складуть мапу та вирішать, у яких країнах почне функціонувати Український інститут. Вартість цього етапу він порівняв зі збитками, що завдали футбольні вболівальники під час нещодавнього матчу «Динамо» — «Шахтар» на НСК «Олімпійський».

Кадри вирішать усе?

Конкретних кадрових рішень на презентації концепції стратегії створення Українського інституту не прозвучало. Та й стиль призначення на такі відповідальні посади, ймовірно, не зміниться. Словосполучення «на конкурсній основі» жодного разу не прозвучало від розробників концепції. Непослідовна кадрова політика Мінкульту, яка діє останнім часом, може звести нанівець ідею Українського інституту. Певна загроза того, що замість професійних менеджерів отримаємо «вигідних» людей, існує. Власне, тому питання обрання на посади людей, які займатимуться діяльністю Українського інституту, має бути прозорим і відкритим для громадськості.

«На рівні уряду буде створено необхідну робочу групу для того, аби внести проект постанови уряду про створення Українського інституту — Інституту Тараса Шевченка. В наших планах — ухвалення урядового рішення до кінця року. Це рішення не означає старт роботи інституту в повному обсязі, оскільки ми будемо формувати меню програм та інструментів фінансування», — сказав під час представлення концепції стратегії міністр культури та віце-прем’єр з гуманітарних питань В’ячеслав Кириленко. Він назвав такі плани «достатньо амбітними», але реалістичними. Міністр повідомив, що спочатку інститут планує займатися 2-3 довгостроковими проектами та кількома проектами на коротку перспективу, зокрема промоційного характеру.

Романси про фінанси

Джерелами фінансування Українського інституту розробники концепції назвали держбюджет, міжнародних грантодавців, благодійників та спонсорів. Самоокупність проекту вони вважають реальною за рахунок реалізації спільних проектів із зарубіжними партнерами та благодійними фондами, надання навчально-консультативних послуг і продажу видавничої та іншої продукції.

Заступник керівника Польського інституту Адама Міцкевича Ольга Висоцька відзначила: «Культурна дипломатія — це впливовий інструмент, але і важка робота. Важливо мати конкретний план, коли ви відкриєте інститут, і стратегію, яка означить майбутнє інституту на 10 років. Це надасть партнерам можливості для створення довготривалих проектів співпраці. Фінанси завжди є важливим і складним моментом, тому варто визначити, які довгострокові проекти ви можете вести з міжнародними партнерами».

Концепція Українського інституту вцілому схвально сприйнята учасниками «круглого столу». Іноземні представники налаштовані оптимістично і на створення такої структури, і на співпрацю з нею. Західні культурні інституції все ще зберігають ентузіазм і віру в те, що Український інститут, на відміну від багатьох ініціатив і різних сферах діяльності держави, зможе стати реалізованим проектом не лише на папері, а й у реальності.