НОВИНИ ПЛЮС

Заборона російського кіно

Відучора набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких законів про захист інформаційного телерадіопростору України», який забороняє розповсюдження і демонстрування в Україні фільмів та програм, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора (Російської Федерації) та їхніх окремих дій, що створюють позитивний образ працівників держави-агресора, працівників радянських органів державної безпеки, виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України, вироблених після 1 серпня 1991 року. Відтепер також протизаконною на ТБ є трансляція будь-яких фільмів, вироблених фізичними та юридичними особами держави-агресора (Російської Федерації) після 1 січня 2014-го. А ще заборонена трансляція аудіовізуальних творів (фільмів, телепередач, крім інформаційних та інформаційно-аналітичних телепередач), одним з учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненого на веб-сайті Міністерства культури України (цей перелік складається на підставі звернень Ради національної безпеки й оборони, Служби безпеки України та Національної ради з питань телебачення і радіомовлення).

За розповсюдження та/або демонстрування заборонених фільмів на порушників накладатимуться штрафи в розмірі 10 мінімальних заробітних плат (13 780 грн.) за кожен випадок, вчинений уперше, та у розмірі 50 мінімальних заробітних плат (68 900 грн.) за кожен наступний випадок. Рішення про накладання штрафу прийматиме Державне агентство з питань кіно, яке має затвердити відповідний Порядок накладання штрафів. Якщо порушення допускатимуть телерадіоорганізації, то їх має виявляти Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, складати відповідні акти та передавати їх Держкіно для накладання штрафів.

Світлій пам’яті правозахисника

На 76-му році пішов з життя відомий український правозахисник, математик, публіцист, літературознавець, член Ініціативної групи захисту прав людини, член Закордонного представництва Української Гельсінської групи Леонід Іванович Плющ.

Леонід Іванович — активний учасник українського національно-демократичного руху шістдесятників, був зв’язковою ланкою між українськими й московськими правозахисниками. Він свого часу познайомив москвичів з українським самвидавом і возив самвидавські книги з Москви в Київ, звідки вони розходилися по всій Україні.

У 1968 р. Леоніда Плюща звільнили з роботи з Інституту кібернетики Академії наук УРСР — бо написав і послав у газету «Комсомольская правда» різку статтю з приводу суду над О. Гінзбургом. Потім із тимчасової роботи робітником-брошурувальником його звільнили за те, що підписав листа до ООН.

Ще через кілька років Леоніда Плюща звинуватили за ст. 62 КК УРСР — «антирадянська агітація і пропаганда з метою підриву радянської влади» і заарештували. У січні 1973-го суд визнав, що він вчинив злочин у неосудному стані й направив на примусове лікування в Дніпропетровську спецпсихлікарню з діагнозом «млявотекуча шизофренія». Перебував там до січня 1976-го. За два роки до звільнення Міжнародний конгрес математиків у Ванкувері виступив із заявою про негайне звільнення Леоніда Плюща. У січні 1976 поза його бажанням вiн був вивезений з СРСР і відтоді жив у Франції. Західні психіатри визнали Леоніда Івановича здоровим.

Видав автобіографічну книгу «На карнавалі історії», яка була перевидана багатьма мовами. Автор аналітичних статей про творчість Шевченка, Хвильового, Барки, Антонича, Тичини, Стуса, Руденка, інших визначних діячів української культури.

Переслідування в Криму

«Прокуратура» Криму має намір переслідувати близько 50 осіб, які, на її думку, мали відношення до організації Євромайдану. До списку потрапили відомі правозахисники, активісти і звичайні громадяни. Зокрема в ньому фігурують Рефат Чубаров, Ахтем Чийгоз, Заїр Смедляєв, Андрій Щекун, родина Ковальських, Едуард Леонов, Сергій Юрченко, Сергій Мокренюк. У списку також значиться ім’я Олександра Костенка, якого за побиття «беркутівця» на Майдані «прокурор» Поклонська вже засудила до 4 років і 2 місяців в’язниці.