Молоді та нечемні

04.06.2015

Напружена соціально-політична ситуація в країні може суттєво вплинути на результати місцевих виборів восени. Опозиційно-сепаратистські сили на це наполегливо працюють, а теперішній уряд непродуманими заходами підкидає їм аргументи. Демократичні ж сили, мабуть, сподіваються на диво: народ розумний, він розбереться... Проте при кволій підготовці їм може знадобитися теж традиційна післявиборча скарга: «Кожен народ вартий свого уряду». При цьому і патріотичні демократи, і проросійські сепаратисти солідарні в одному — вони ніби не помічають різниці між народом і населенням, апелюючи переважно до останнього. А різниця принципова: населенню для щастя, спрощено кажучи, потрібні хліб і видовища, а народу потрібні ще й історична пам’ять, цивілізаційні досягнення, наука та мистецтво тощо.

Відомо: аби суспільство було народом, потрібен не менше як 5-відсотковий елітарний прошарок. Упродовж кількох століть колоніалізму Україна втрачала еліти, що, очевидно, й стало причиною невпевненої розбудови незалежної держави. Стихійний, але нестійкий та ідейний Євромайдан показав, що в Україні відродився елітарний прошарок достатньої потужності. Це він усунув злочинний режим Януковича і зупинив агресора. Але неочікувано потрапив під холодний душ від влади, якій делегував усю повноту повноважень. Очевидно, брак досвіду не дав можливості сформувати революційну владу від Майдану, чим скористалися політичні хамелеони, які, приватизувавши владу, знов, як і в 2005-му, ігнорують накази Майдану на радість московському правителю. Мабуть, цьому сприяла ще одна помилка Євромайдану — кадровий максималізм, який проявився у пріоритеті молодості на шкоду досвіду, мудрості, витриманості тощо, без чого молодою енергією маніпулюють досвідчені опоненти, хитро спрямовуючи її на свою користь. Місцеві вибори в умовах глибокої соціальної кризи за закритими партійними списками можуть призвести до посилення сепаратистських настроїв у регіонах. Боятися цього лиха замало, треба щось терміново й радикально робити.

Анатолій ЛЮДВИНСЬКИЙ
Полтава
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>