«...Є одне місце в південній Росії, яке я не проміняю на будь-які інші у світі — це містечко Кам’янка, де живе моя улюблена сестра Саша». Так говорив Петро Ілліч Чайковський про далеку в той час, глуху, але для нього сповнену надій та спогадів Кам’янку. Тут, у містечку на Черкащині, де нині розташований Меморіальний державний музей О. С. Пушкіна і П. І. Чайковського, часто бував і творив свої всесвітньо відомі твори великий композитор. Сюди, у Кам’янку, Петро Ілліч приїздив до своєї сестри Олександри Іллівни, яка була одружена із сином декабриста Давидова.
Тихе, віддалене у той час від політичного життя містечко, дружня сімейна обстановка сприяли успішній творчості композитора. Це видно з того, що вже під час першого перебування у містечку в 1865 році Петро Ілліч береться за роботу. Він записує українську народну пісню, яку «пели работницы сада в Каменке». На замовлення А. Г. Рубінштейна працює над книжкою «Посібник до інструментовки».
Улітку 1869 року Петро Ілліч знову в Кам’янці. Він записує пісню, яку почув від пічника. На тему цієї пісні було створено анданте першого квартету. Водночас Чайковський закінчив інструментовку опери «Ундіна».
Кого не хвилює чарівна музика балету «Лебедине озеро». Цей балет не сходив зі сцен усього світу. У 1871 році, перебуваючи влітку в Кам’янці, Чайковський створює одноактний балет «Озеро лебедів» і пише до нього музику. Балет було поставлено в Кам’янці, в ньому брали участь діти О. І. Давидової.
У серпні 1875 року П. І. Чайковський у селі Вербівка (13 км від Кам’янки) закінчує Третю симфонію і пише два акти балету «Лебедине озеро». Там же Петро Ілліч збирав і опрацьовував українські народні пісні. Зразком використання українського фольклору є Друга симфонія, яку він повністю написав у Кам’янці в 1872 році. У фіналі явно звучить українська жартівлива пісня «Журавель».
У нашому містечку великим музичним класиком були написані 12 п’єс для дітей, зроблено поправки до партитури опери «Вакула», інструментовку опери «Орлеанська діва», написано урочисту увертюру «1812 рік», виконано третю редакцію увертюри до балету «Ромео і Джульєтта», перероблено заключну сцену опери «Євгєній Онєгін» для постановки у Большому театрі.
У 1881 році, перебуваючи у Кам’янці з квітня по жовтень, композитор редагував твори Дмитра Бортнянського, розпочав роботу над оперою «Мазепа». Упродовж 80-х років майже щороку Чайковський по кілька місяців жив і творив на Черкащині. Для нього Давидов придбав, крім сімейного, індивідуальне фортепіано. Ці інструменти досі зберігаються в кам’янському музеї.
Востаннє Петро Ілліч приїхав до Кам’янки у січні 1893 року. Щоб створити братові найсприятливіші умови для творчості, Олександра Іллівна відвела для нього маленький флігель. У затишку цього куточка композитор міг спокійно працювати і почувати себе, як удома. «Я знайшов у Кам’янці те відчуття миру в душі, якого даремно шукав у Москві й Петербурзі», — писав він до брата.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
