Напередодні саміту лідерів держав «Великої сімки», який відбудеться 7-8 червня у баварському замку Ельмау (Німеччина), його господиня Ангела Меркель назвала анексію Криму Росією однією з головних небезпек для міжнародної спільноти. У своїй статті, опублікованій у газеті Globe and Mail, канцлер ФРН пише: «Хіба можна було уявити, що через 25 років після закінчення холодної війни порядок у Європі буде порушений анексією Криму? Або що поширення вірусу Ебола зможе загальмувати розвиток низки африканських країн, а на Близькому Сході ісламістська терористична організація спробує встановити халіфат на території двох держав...»
Така «образа» не могла пройти повз увагу власне порушника — Москви. Тим паче що саме через анексію Криму, яку там називають «історичним возз’єднанням», Росію торік ганебно виключили з «Великої вісімки», що повернулася до свого попереднього формату G-7 — Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, США, Японія і Канада. До слова, на запитання журналістів, чи можливе відновлення РФ у членах цього елітного клубу найрозвиненіших держав, Меркель відповіла, що неможливе — «доти, доки Росія не дотримується основних демократичних цінностей».
Утім Москва себе недемократичною аж ніяк не вважає, так само, як і загарбання Криму — незаконним. «Пані Меркель у своєму висловлюванні припустилася однієї термінологічної помилки. Вона вжила слово «анексія», а не «приєднання». Ми вважаємо, що це помилкова дефініція», — заявив прес-секретар російського президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков.
«Виправити» Меркель у Кремлі намагаються вже не вперше, але безрезультатно. Ще під час свого нещодавнього візиту до Москви 10 травня фрау канцлер без евфемізмів заявила, що «злочинна анексія Криму» завдала серйозного удару по стосунках Росії та Німеччини і загрожує європейському ладу в цілому.
Окрім російсько-українського конфлікту і його наслідків для Європи та всього світу, учасники саміту «Великої сімки» обговорять й інші нагальні питання. Зокрема, економічні. «Наші цілі спрямовані на покращення рівня життя людей. Цього можна досягти за умови розвитку міжнародної торгівлі, заснованої на високих соціальних та екологічних стандартах, а також залучаючи дедалі більше інвестицій», — зазначила Ангела Меркель учора в Берліні під час спілкування з пресою.
Також лідери G-7 обговорять проблему кліматичних змін, підвищення ролі жінок у суспільному житті та у бізнесі, питання боротьби з епідемією лихоманки Ебола та іншими тропічними хворобами тощо. Велику увагу буде приділено загалом африканській проблематиці — на саміт як гостей навіть запросили лідерів низки країн Чорного континенту, зокрема президентів Нігерії, Ліберії, Сенегалу, Тунісу, прем’єр-міністра Ефіопії та генерального секретаря Африканського союзу.
ОЧІКУВАННЯ
Київ очікує від саміту «Великої сімки» «сконцентрованої солідарності» в питанні підтримки України. Таке сподівання висловив міністр закордонних справ Павло Клімкін. «Це унікальний випадок, коли маємо саме трансатлантичну солідарність — США, Канада, ЄС і Японія, — наголосив глава українського зовнішньополітичного відомства. — Також ми сподіваємося на підтримку в проведенні реформ. Тут «Велика сімка» робить дуже багато, зокрема в енергетиці».
За словами Клімкіна, в цій галузі країни G-7 «розподілили сфери відповідальності»: наприклад, Японія працює над покращенням вугільних технологій, Італія — над енергоефективністю тощо.
Очільник МЗС також повідомив, що найближчими днями в Україну буде здійснено кілька візитів на найвищому рівні представників країн «Великої сімки», які обговорюватимуть із Президентом Петром Порошенком стратегічне бачення і стратегічну координацію кроків щодо відбиття російської агресії та подальшого тиску на Росію в сенсі повної і неодмінної імплементації Мінських домовленостей щодо врегулювання ситуації на Донбасі. «Повне виконання Мінських домовленостей має бути зафіксовано, тільки коли буде повернуто повний контроль на українсько-російському кордоні», — наголосив Клімкін, зазначивши, що «це ключовий політичний месидж, який у результаті саміту «Великої сімки» буде спрямований на адресу Росії».