Зміна системи чи зміна облич?

Чи відбудуться в Україні реформи без участі громадськості? Чи можуть влада і громадяни знайти спільні точки дотику? Є конфлікт інтересів чи спільна зацікавленість влади і громадськості у децентралізації? Навколо цих питань дискутували у Вінниці понад сто учасників міжнародного «круглого столу» «Децентралізація в Україні: партнерство влади та громадськості». Організаторами стали Вінницька обласна рада, обласна державна адміністрація, Вінницька обласна асоціація органів місцевого самоврядування, міжнародне товариство «Україна—Польща—Німеччина», Єврорегіон «Дністер», Представництво Ради Європи в Україні.

Наука будувати громадянське суспільство

Захід, на думку організаторів, має на меті напрацювати пропозиції щодо вирішення проблем фінансового, організаційного, методичного, юридичного супроводу процесу децентралізації в Україні.

Наприклад, голова Вінницької облради Сергій Свитко назвав особливо важливим у цьому процесі прийняття закону про місцеві референдуми, які б дали можливість громадам «визначатися зі своїм життя, а не танцювати під сопілку Києва». «Нав’язування реформ зверху — неприпустиме. Реформа має забезпечити справжнє народовладдя, тобто думка громади має бути визначальною», — вважає голова облради.

Йому заперечив перший заступник голови Вінницької ОДА Андрій Гижко. Він зазначив, що думки людей питають, і не лише представники адміністрації щотижня у районах проводять обговорення реформи місцевого самоврядування, а й держава здійснює фінансовий супровід децентралізаційних змін. «Держава намагається спочатку дати ресурс, потім — повноваження. Наприклад, завдяки податковим змінам громади області цього року заробили на 60 мільйонів гривень більше, ніж торік. Зокрема, 17 бюджетів уже виконали свої річні показники, а 95 — показники бюджету за півріччя», — зазначив чиновник.

Однак саме теза про неприпустимість нав’язування центральними органами формату реформ була ключовою практично в кожному виступі доповідачів. Скажімо, Надзвичайний і Повноважний посол Румунії в Україні Корнел Іонеску зауважив: це неправильно, коли влада вигадує власні правила і змушує громадян грати за ними, має бути партнерство влади з громадськістю.

Поляки презентували досягнення адміністративно-територіальної реформи. Секретар Свєнтокшиського воєводства Бернард Антос наголосив, що реформа з децентралізації, яка почалася у Польщі 25 років тому, вдосконалюється досі. Наразі у Польщі зосереджені на тому, щоб підвищити роль громадськості у формуванні органів влади. А детальніше цю тему розкрив вуйт гміни Сухи Ляс Великопольського воєводства Гжегож Войтера: «У моїй гміні діє 54 громадськi організації (на 15 тисяч населення), у них задіяно майже 4 тисячі жителів. На їхню діяльність із бюджету гміни щороку виділяється мільйон злотих (близько 5,5 млн. грн.). Крім того, організації окремо беруть участь у різних грантових конкурсах», — повідомив пан Войтера.

Цікавим досвідом бюджетної децентралізації поділився начальник фінансового управління Окницької районної ради (Молдова) Костянтин Гудима. За його словами, із нещодавніми змінами у бюджетній політиці його країни громади отримали реальні стимули більше заробляти і раціональніше витрачати зароблене.

Директор відділу міжнародних проектів Фолкуніверситету (Швеція) Алі Рашиді запропонував вінничанам допомогу в різних навчальних проектах. Він звернув увагу на те, що в Україні високий рівень безробіття, оскільки навчальні заклади випускають фахівців, яких не потребує ринок.

А його колега зі Швейцарського корпусу експертів SISW GONTANT Франц Сталдер порадив зважувати кожен крок на шляху реформ, аби не робити їх двічі. Він наголосив на важливій складовій успішної країни — прямій демократії, коли практично кожна людина вирішує питання життя своєї держави.

Багатоповерхівка всупереч громадськості неможлива. У Швейцарії

Власне, участь української громади у житті своєї країни на цій зустрічі була продемонстрована наочно. У дискусії брали участь і представники громадськості. Так, один iз них, активіст Віктор Маліновський, порушив питання скандально відомого у Вінниці стадіону біля школи №18. «У нас склалася ситуація, коли народ говорить одне, а влада робить зовсім інше. Коли на місці шкільного стадіону вирішили побудувати багатоповерхівку, громада повстала, — звернувся він до представника Швейцарського корпусу експертів SISW GONTANT Франца Сталдера. — Але влада все повирішувала в київських судах, і зараз на стадіоні добудовують багатоповерхівку. Чи можлива така ситуація у Швейцарії?».

Швейцарець зазначив, що в його країні така ситуація неможлива апріорі, після чого всі присутні зааплодували. «У нас усі проблеми громада вирішує між собою, а влада втручається, тільки якщо на стадіон прийде хтось з іншої держави, — наголосив пан Сталдер. — І за 10-15 хвилин ці іноземці будуть нейтралізовані поліцією».

Замість влади регіональних баронів — реальні права громад

Ключовими пунктами вимог після кількагодинної дискусії учасників «круглого столу» — представників органів місцевого самоврядування та виконавчої влади Вінницької області, громадських організацій та дипломатичних установ, експертів з України, Молдови, Польщі, Румунії, Швейцарії та Швеції — до керівництва держави стали проведення комплексної децентралізації влади в Україні; передача переважної частини повноважень на місця; ліквідація місцевих державних адміністрацій; закріплення за місцевими бюджетами не менше 50% загальнодержавних податків.

Але перед тим — проведення широкої роз’яснювальної роботи серед населення та недопущення проведення окремих етапів децентралізації під адміністративним примусом та в жорстких часових обмеженнях.

Один із фахівців вдалих реформ, екс-президент Грузії Михаїл Саакашвілі вже неодноразово із висоти власного досвіду зауважував, що впровадження реформ в Україні можливе винятково під тиском суспільства. «Я вважаю, що зміни можливі тільки шляхом тиску суспільства, оскільки наверху я не бачу політичної волі. По-перше, сама структура української влади не дозволяє, навіть маючи політичну волю, її швидко реалізовувати. Проблема в тому, що чиновник думає, що працюватиме вічно, незважаючи на зміну влади, проведені Майдани. По-друге, бюрократ не вбачає своєю функцією обслуговування громадян», — ця заява Саакашвілі, що дає відповіді на чимало наших питань, прозвучала на конференції «Розвиток і державна підтримка МСП: реальний стан, політичні декларації та законодавче забезпечення.

Отже, думка громади має бути визначальною. Але сьогодні маємо загрозливу ситуацію, коли термін «громада» як жителі, об’єднані спільною власністю, підмінюється терміном «громада» як адміністративно-територіальна одиниця. А з боку українського політикуму відбуваються ініціативи, завдяки яким зміна системи органів влади може бути підмінена простою зміною облич у надалі не ефективних антинародних органах влади. Не секрет, до сьогодні громади обирають депутатів в орган, до якого не мають жодного стосунку. Наразі може відбутись укрупнення чи об’єднання громад у рамках децентралізації без рішення самих громад. У жодному разі не можна допустити, аби рішенням голови ради замінили реалізацію права місцевого самоврядування територіальною громадою на загальних зборах чи на місцевому референдумі з обов’язковим відображенням волі більшості. Інакше боротьба за повернення ринків, землі, лісів та водних об’єктів у власність територіальних громад формування реальних бюджетів громад залишиться теоретично на папері й практично — мильною бульбашкою. Власне, нам, українцям, ніколи не бракувало влади регіональних баронів, нам завжди бракувало влади громад.