Серед них, зокрема, колишній єврокомісар із питань розширення та політики сусідства Штефан Фюле, заступник голови фракції ХДС/ХСС у Бундестазі Міхаель Фукс, євродепутати Яцек Саріуш-Вольський (Польща), Ребекка Хармс (Німеччина), Анна Фотига (Польща, екс-глава МЗС), Єжи Бузек (Польща), Сандра Калнієте (Латвія), Петрас Ауштревічус (євродепутат від Литви, ініціатор створення неформальної групи «Друзі європейської України» в Європарламенті), Гі Верхофстадт (Бельгія), Хейді Хаутала (Фінляндія), Тунне Келлама (Естонія) тощо.
Ще одне відоме ім’я — Даніель Кон-Бендіт. Нинішній депутат Європарламенту, він неодноразово називав режим Володимира Путіна «терористичним», а також вимагав бойкотувати Чемпіонат світу з футболу 2018 року, який має відбутися в Росії. У минулому ж французький «зелений» прославився тим, що був одним із лідерів «студентської революції» проти уряду Шарля де Голля у Франції 1968 року.
У коментарі для німецької газети «Більд» Кон-Бендіт заявив, що пишається появою свого прізвища в санкційному списку Кремля: «Я нічого не знав про цей список. Але це честь для мене, коли така тоталітарна система, як Росія, таврує мене як ворога тоталітаризму».
«Коли я побачив інші імена, то з’ясував, що опинився у дуже поважному товаристві. Я розглядаю це як винагороду», — а це вже слова екс-міністра закордонних справ Чехії Карела Шварценберга.
Підтримала колег і євродепутат від Швеції, представниця групи Європейської народної партії Анна Марія Корацца Більдт, написавши у своєму «Твіттері», що поява в «чорному списку» Росії дала їй «більше підстав пишатися, аніж боятися». «Путінський список — це підтвердження того, що я чиню правильно як парламентарій. Я стоятиму навіть більше за народ України та боротьбу за мир і свободу, а також за (Надію) Савченко», — запевнила Анна — до слова, дружина ще одного великого друга України, колишнього міністра закордонних справ Швеції Карла Більдта. Сам він зауважив, що ЄС «повинен дати відповідь на свавільний російський «чорний список».
А голова європарламентської фракції Зелених Ребекка Гармс, якій в’їзд у РФ заборонено з 2014 року й «безстроково», вважає, що таким чином Росія мститься за заборону в’їзду до ЄС деяким високопоставленим росіянам. «Але ці заборони не можна порівнювати. Москва порушила міжнародне право. Ми — ні», — наголосила політик. За її словами, список складений безсистемно й хаотично.
Що, власне, й не дивно, адже навряд чи російські укладачі керувалися якимись юридичними чи іншими конкретними підставами — швидше за все, просто «наобум» вносили в перелік усіх, хто критично висловлювався щодо анексії Криму, агресії Росії на сході України, переслідування в РФ інакодумців та інших «подвигів» путінського режиму. Адже ні юридичних підстав, ні, власне, причин заборони на в’їзд конкретним особам у списку не наведено.
З огляду на це, президент Європарламенту Мартін Шульц заявив: якщо Москва не надасть пояснення щодо таких причин, він готовий вжити заходів у відповідь. Пояснень щодо заборони в’їздити в Росію німецьким політикам від імені уряду зажадав і міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр. І наголосив, що з боку російської сторони такі дії «не є позитивним внеском у зусилля щодо деескалації небезпечного конфлікту».
Оприлюднити прізвища тих, кого Росія не хоче бачити на своїй території, у тамтешньої влади попросили самі європейці — аби не витрачати часу й зусиль на дорогу до країни, з якою не полишають надії налагодити діалог. Відповідне прохання держави ЄС висловили після того, як нещодавно російські прикордонники в аеропорту «Шереметьєво» завернули назад депутата німецького Бундестагу Карла-Георга Велльмана. Експерт фракції ХДС/ХСС із зовнішньої політики, який очолює німецько-українську групу в парламенті ФРН, прилетів до Москви на запрошення взяти участь у переговорах щодо майбутнього України, де мало б особливо йтися про роль Росії. Але співробітники прикордонної служби повідомили Велльману, що в’їзд на територію РФ йому закрито до 2019 року, і парламентарієві довелося найближчим рейсом повернутися до Берліна.
«Це шоу для власного народу, яке будується на принципі «зуб за зуб», — спробував «пояснити» появу «чорного списку» від Кремля голова комітету Європарламенту із закордонних справ Ельмар Брок. І назвав його «неприйнятним свавіллям», адже ніхто з осіб, яких Росія вирішила «покарати» забороною на в’їзд, не вчинив нічого протиправного. «У цьому — радикальна відмінність від списку санкцій ЄС проти російських політиків», — наголосив Брок в інтерв’ю виданню Passauer Neue Presse.
А Москва тим часом обіцяє «в разі необхідності» поповнювати список європейських персон нон-ґрата новими іменами. Про це в ефірі радіостанції «Російська служба новин» (яка відзначається особливою українофобією і входить у «путінський» медіа-холдинг на чолі з Аліною Кабаєвою) заявила заступник директора Департаменту інформації й друку МЗС Росії Марія Захарова.
«Якщо держави Євросоюзу і США обмежуватимуть пересування по своїй території російським громадянам, ми реагуватимемо адекватно. Будь-які зміни дзеркально відображатимуться у нас. Це називається принцип взаємності», — зазначила Захарова.
Це, очевидно, й було «поясненням причин», якого вимагають європейці.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
