Днями у Києві у Будинку кіно відбулося вручення премії Національної спілки кінематографістів. Нагороду було засновано Спілкою з метою відродження та розвитку українського кіномистецтва, цьогоріч її вручали вдруге. Ініціатором заснування премії став режисер, секретар Правління НСКУ Роман Ширман.
«Вітчизняних фільмів останніми роками створюють не так уже й мало. Позитивним є і те, що їх не лише продукують, а й демонструють у кінотеатрах. Далеко не завжди вони викликають великий інтерес глядачів, але, відверто кажучи, навіть голлівудські фільми не завжди його викликають, а від українського кіно «відучували» двадцять років», — пояснює ідею премії голова Спілки Сергій Тримбач.
Цьорічним лауреатом відразу у двох номінаціях — «Найкращий фільм року» і «Найкращий ігровий фільм» — стала кінострічка Мирослава Слабошпицького «Плем’я». Найкращим неігровим фільмом визнали роботу творчого об’єднання «Вавилон’13» «Сильніше, ніж зброя». Серед анімаційний фільмів фаворитом журі стала «Халабудка» режесера Манука Депояна, а найкращим дебютом визнали альманах студентів другого режисерського курсу КНУТКіТ імені І.К. Карпенка-Карого (художній керівник Юрій Терещенко) «Чорний зошит Майдану».
У Національному художньому музеї України відкрилася виставка до 100-річчя з дня народження Якова Гніздовського. Його вважають одним із наймайстерніших графіків світу, який народився в Україні, але визнання здобув у Сполучених Штатах Америки. Художник працював у надзвичайно складній техніці дереворізу, надихаючись творчістю Альбрехта Дюрера. У його роботах можна відшукати архетипічні мотиви Поділля, риси європейської та японської гравюри, американського поп-арту.
Спадщина Гніздовського складає сотні картин, а також більш ніж 300 гравюр (ксилографії, офорти та ліногравюри). У свій час дві його картини — «Зимовий пейзаж» і «Соняшник» прикрашали кабінет президента США Джона Кеннеді в Білому домі.
Виставка у Національному художньому музеї України триватиме до 5 липня.
Найближчими вихідними у Києві, в Українському домі, пройде перший в Україні фестиваль популярної культури та коміксів Kyiv Comic Сon. За словами організаторів, його програма складатиметься з перегляду та обговорень кінофільмів, майстер-класів зі створення коміксів та написання історій до них, турнірів для геймерів, майданчиків для спілкування всіх тих, хто має відношення до створення власних фантастичних, фентезійних та інших світів.
«Комікс — це один із символів популярної культури. Зараз в Україні ми стикаємося з тим, що люди не сприймають популярну культуру як культуру взагалі. Наш фестиваль має на меті показати все різноманіття популярної культури, навчити не просто споживати її, а рефлексувати, намагатися її зрозуміти. Цього року в нас більше буде представлений український продукт (адже насправді він є, і він досить якісний, просто, про нього мало хто знає). Ми багато уваги приділяємо блокам кіно, літератури, настільних ігор. Буде дуже багато конкурсів із цінними призами — як для фахівців, так і для публіки. Ми мріємо про те, щоб фестиваль вдався, звичайно. Тому що це буде означати, що в наступному році ми зможемо зробити більше, краще і якісніше», — анонсувала подію одна з організаторок Kyiv Comic Сon Марія Шагурі.
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
