Ольга Чубарева: Якщо хочеш, щоб робота була зроблена добре, — зроби її сама

— Ольго, розкажіть, як вам вдається вести настільки активний спосіб життя? Ви — солістка філармонії, професор університету і, зрештою, просто мама...

— Напевне, по життю я дуже активна людина. Завжди багато працювала і звикла постійно бути вимогливою до себе. Коли я живу в такому темпі, то багато встигаю, це, як на мене, 95% успіху.

— Чи прищеплюєте таке прагнення своїм студентам?

— Так, звичайно. Я не нав’язую свою думку, але якщо дозволяє час, то ми проговорюємо життєві моменти. Студенти перебувають далеко від батьків та дому i часто потребують того, щоб їм допомогли зорієнтуватися у цьому світі. З одного боку, у світі дуже багато можливостей, але знайти свою дорогу дуже важко. Тому робота викладача дуже відповідальна і важлива. Якщо є талант і прагнення, то я із задоволенням передаю свій досвід і відчуваю відповідальність за це.

— Чому вирішили залишитися в Україні після такого визнання вашого таланту за кордоном?

— Я народилася в далекому Казахстані, а в 11 років ми приїхали в Україну. Я дуже полюбила цю країну, генетично у мене закладена любов до цієї землі. Тут я отримала освіту, мала справжніх учителів і наставників, які дали розуміння шляху в майбутньому. Не хочу говорити пафосних слів, але я люблю Україну, я свідомо відчуваю своє коріння, тут народився мій син, тут я ставала на ноги, тут складався і розвивався мій творчий шлях. Коли багато пов’язує з країною, то дуже важко прийняти рішення і виїхати за кордон. Хоча я багато подорожую, буваю часто на гастролях, тому відчуваю себе людиною абсолютно вільною, яка не має кордонів. А тут мій тил, рідні стіни, де можна творити.

— Кажуть, що талановита людина талановита в усьому. Чи реалізуєте свій творчий потенціал за межами музичного жанру?

— Був період, коли я 6 років займалася художньою різьбою по металу. Це ще одна грань мого таланту. Це мене підтримувало матеріально в скрутні часи, а також я отримувала величезне естетичне задоволення. Нічого кращого немає, як творити щось власними руками, це неймовірно. Це дає розуміння того, що потрібно постійно прагнути до самовдосконалення.

— Чи відчуваєте ви зміну не лише тенденцій розвитку українського мистецтва?

— Я знайшла універсальну формулу, завдяки якій проект «Леді Опера» може існувати довго, де можна поєднувати різні жанри. Це виглядає неочікувано, гарно, цікаво, по-європейськи. Український мелос — це величезний клондайк, який я використовую, наприклад, у джазових проектах «Не питай» і «Опера. Джаз. Блюз».

— Як ви вважаєте, наскільки голосно мають говорити музи? І чи сильніший їхній голос за гармати?

— Правда на нашій стороні, це по-перше. А по-друге, українці зміцнилися як нація, змінилися наші погляди на майбутнє країни. Ми стали патріотами своєї держави, дуже вболіваємо і підтримуємо національну культуру і мистецтво.

Нам потрібно жити і кожному з нас на своєму місці — чесно виконувати свою роботу. Мені Бог дав музичний талант. Я вважаю, що мистецтво — дуже потужна стратегічна і дипломатична зброя. Такі концерти, як проект «Леді Опера», демонструє українське мистецтво на європейському рівні . Голос муз — це теж зброя.

— Незабаром завершується концертний сезон. Як підсумовуєте минулий творчий рік?

— Найзнаковішою подією став концерт 18 квітня в Палаці «Україна» в Києві, що став продовженням авторського проекту, який я започаткувала ще два роки тому під назвою «Леді Опера». За підтримки Міністерства культури України 18 квітня 2015 року відбувся захід — мій авторський проект «Леді Опера & світові зірки». Цьогоріч концертна програма мала назву «Європа», і це невипадково, тому що присвячений він був Дням Європи в Україні. Також тема євроінтеграції, тема Європи дуже близька мені, бо я багато подорожую Європою з концертами, де пропагую українське мистецтво. Я пишаюся, що виступала в парламенті ЄС у Страсбурзі, і вважаю, що культурно ми давно інтегровані.

Я запросила двох іспанських відомих тенорів — Енріке Феррера та Ізраеля Лоцано, і саме через них хотіла продемонструвати європейський рівень культури України в галузі оперного співу, тому що опера і класична музика — універсальна мова, яка зрозуміла кожній європейській країні. Я маю за мету підняти імідж України у світі. Приємно, що до мого проекту долучилися оркестр та хор ансамблю Збройних сил України під керуванням Дмитра Антонюка та головний диригент Донбас-опери Василь Василенко, канадський скрипаль Василь Попадюк та шоу-балет «А6».  На концерті був присутній увесь дипломатичний корпус, представники влади, української еліти. 

Проект «Леді Опера» «руйнує» усі стереотипи сприйняття жанру опери, академічної манери співу, думку, що «це нецікаво і нудно», пропагує «високу живу» музику і справжнє мистецтво з використанням сучасної сценографії, хореографії та світлового шоу. 

Ідея концерту «Європа» — підняття іміджу України, демонстрація професіоналізму і досягнень високого європейського рівня у мистецтві України. Це було справжнє феєричне шоу, свято музики і краси. До речі, відеоверсію концерту показуватимуть на телеканалах за кордоном.