Ректор ДоНУ Роман Гринюк (перший ліворуч).
Університет, що був переміщений із зони АТО до Вінниці, отримав масштабний подарунок — 350 тис. доларів від Міжнародного фонду «Відродження». Вочевидь на честь 50-річчя перейменування зі Сталінського педуніверситету в Донецький національний університет. Кошти призначені для відновлення наукової бази та інноваційного розвитку.
Реалізація проекту «Європейський розвиток Донецького національного університету» триватиме з травня до кінця поточного року. За цей період заклад планує забезпечити навчальні корпуси новітнім обладнанням, створити мобільні комп’ютерні класи з використанням «хмарних» технологій, відновити науково-дослідницькі лабораторії, розробити дистанційні навчальні курси та запустити електронну бібліотеку — в Донецьку залишився півторамільйонний книжковий фонд.
«Із 16 закладів, яким довелося переїхати із зони АТО, нам пощастило найбільше, бо ми маємо підтримку на різних рівнях — від міністерства до вінницької громади, — каже ректор ДонНУ Роман Гринюк. — Проект, який підтримав фонд «Відродження», — унікальний, досі ніхто нічого подібного не реалізовував. Він покликаний вивести переміщений із зони АТО університет на новий перспективний рівень розвитку та забезпечити високу конкурентоспроможність його випускників не лише на території нашої держави, а й у Європі».
Значні кошти виділяються на забезпечення академічної мобільності як викладачів, так і студентів. Це фінансова підтримка участі у наукових конференціях та міжнародних конкурсах, програмах стажування в іноземних вузах.
«Те, що ми підтримали цей проект, засвідчує, що ДонНУ має потенціал трансформуватись у сучасний університет європейського типу. Він має стати «екземплярним», більш розвинутим та «модельним», як зразок розвитку для переміщених із зони АТО вишів», — зазначив виконавчий директор МФ «Відродження» Євген Бистрицький.
До дистанційного навчання залучатимуться студенти винятково Донецького національного університету, а от курси, зокрема мовні, матимуть змогу пройти всі охочі. Завдяки проекту його автори сподіваються залучити на навчання іноземних студентів, зокрема з арабських держав. Для них розробляються спеціальні англомовні навчальні програми, які можна буде вивчати в онлайн-режимі.
Поки що в Донецькому національному університеті навчаються 6 тисяч студентів, займаються вони у двох корпусах. Питання житла залишається найгострішим.
Підтримує навчальний заклад і діаспора. Ще восени минулого року ДонНУ отримав фінансову допомогу від українсько-канадського фонду на погашення плати за оренду житла для викладачів. Завдяки цьому вдалося компенсувати виплати 150 викладачам і студентам. Нині викладачі сплачують за орендоване житло самостійно.
Власне, ці конкретні кроки, що допомагають донбаському вишу якнайшвидше освоїтись уже на вінницькій землі, ще не все. Зараз адміністрація закладу вирішує і питання честі: як евакуювати барельєф Василя Стуса з Донецька до Вінниці. Як відомо, бойовики, попри попередні домовленості не чіпати, демонтували барельєф українському поету й громадянину, що був розташований у Донецьку при вході на філологічний факультет ДонНУ.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
