Стусова перемога

«Сказано — зроблено» — ця приказка вельми доречна до події, що відбулася вчора в Києві. Ще в січні мер столиці Віталій Кличко пообіцяв громадським активістам, що «до Дня Києва сквер Стуса буде відкрито». До цих слів мера не в усіх була довіра. Адже тяганина з офіційним невизнанням ділянки по проспекту Перемоги, 119 тривала кілька років. І от у переддень свята міста таки сталося! Прокладено доріжки, висаджено квіти. На урочистості прийшли кількасот людей: громадські активісти, мешканці району, представники влади. Виступали з промовами голова столичної держадміністрації Віталій Кличко, народні депутати, голова Святошинської райдержадміністрації Ілля Сагайдак. Були вдова Стуса Валентина Попелюх і син, а також рідна сестра Василя Стуса Марія з онукою Еліною і малими правнуками. Минулого року вони були змушені втекти з рідного дому, що за 5 кілометрів від Донецького аеропорту; і тепер уся зарплата єдиного на сьогодні працездатного члена сім’ї — чоловіка онуки, будівельника, йде на оплату житла, яке вони винаймають…

«Особливо приємно було бачити учнів 200-ї школи імені Василя Стуса у вишиванках», — каже «УМ» відомий громадський діяч, дослідник життя й творчості Василя Стуса Василь Овсієнко. На його думку, якби цей район не був історично Святошинським, він мав би бути Стусівським. Адже тут стільки місць, пов’язаних із пам’яттю про поета. Це й аспірантський гуртожиток, у якому жив він у 1963-65 роках, і територія, де стояв дерев’яний будиночок батьків дружини поета, в якому вони разом мешкали. Тут же розташована і 200-та школа, в якій учителі й учні створили шкільний музей Василя Стуса.

Активісти поінформували мера про ініціативу облаштувати в «нічийному» будиночку неподалік скверу музей Стуса і центр дослідження його творчості. А також нагадали про ділянку поруч, яку на вимогу громадськості ще в 2007 році місто затвердило під майбутній сквер. Через півроку стало відомо, що та ділянка з 150 — 200-річними деревами, які описував Стус у своїх поезіях («Високогорлі сосни рурами гудуть...») — продана. «Дерева в ніч iз 9 на 10 березня, на 155-річчя народження Тараса Шевченка, знищили ділки товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ЕТРЕКС», — зазначає громадський активіст Юрій Журавльов, який не перший рік захищає в судах право киян на сквер імені Стуса. Після цього влада надала для скверу іншу ділянку — через дорогу. Утім злочинці досі не названі, а ділянка землі, на якій багато років продовжує стояти стела в пам’ять про поета й правозахисника, до останнього часу була обгороджена «зеленим парканом», за яким буяли чагарники. Наприкінці квітня активісти-екологи й члени патріотичних організацій той паркан прибрали, територію почистили від хащів і висадили на місці знищених віковічних дерев саджанці кленів, лип і дубів. 4 травня вандали повиривали з корінням ці молоді деревця. Утім уже 16 травня делегати 24-х Всеукраїнських зборів Народного руху України відновили сквер: висадили нові саджанці. Наразі громадськість готова продовжувати боротьбу й за цей невеличкий клаптик київської землі, щоб уберегти його від чергової автозаправки, торгово-розважального центру чи купи генделиків. Адже сказав мер Віталій Кличко на відкритті Скверу імені Василя Стуса: «Ми робимо Київ містом парків і скверів, а не МАФів. Щоб у цьому місті було комфортно і кожному киянину, і кожному гостю столиці».