Президент Петро Порошенко у Ризi пообiцяв, що Київ зробить усе, аби якомога швидше виконати План дiй вiзової лiбералiзацiї.
Після завершення саміту «Східного партнерства» в Ризі думки щодо його результатів у середовищі експертів розділилися. Одні безапеляційно називають його провальним для Києва: попри сподівання, ні безвізового режиму, ні навіть точної дати його отримання в майбутньому, ні чіткої заяви Європейського Союзу про визнання своєї європейської перспективи Україна не отримала. Інші, навпаки, тішаться: підсумкова декларація саміту (як стверджують представники української влади, завдяки їхнім та наших дипломатів старанням) вийшла значно кращою, ніж її попередній проект, Європа вкотре однозначно висловила нам підтримку й заохотила до якомога швидшого виконання Плану дій візової лібералізації — словом, якщо позитивів і небагато, то варто радіти вже тому, що мало й негативів.
Підстав посипати голову попелом і справді немає. Хоча якщо офіційний Київ і надалі так буксуватиме у виконанні вимог для запровадження безвізового режиму, досить скоро вони точно з’являться. І замість кивати на війну, яку за останній рік вони звикли робити виправданням їхньої власної неспроможності, деяким можновладцям варто вище засукати рукави.
Над спільною декларацією учасники Ризького саміту — глави держав і урядів 28 держав Євросоюзу, очільники ЄС та лідери й представники країн «Східного партнерства» (України, Грузії, Молдови, Вірменії, Білорусі та Азербайджану) — працювали ледве не до останньої хвилини. У підписаному зрештою документі сказано, що підписанти «визнають європейські прагнення та європейський вибір», «підтверджують суверенне право кожного з партнерів на вільний вибір рівня амбіцій і цілей, до яких вони прагнуть у своїх відносинах з Європейським Союзом». Як зазначає «Німецька хвиля», це фактично повторення декларації, ухваленої два роки тому на попередньому саміті «СхП» у Вільнюсі.
Неприємністю, щоб не сказати ще поразкою, для України став і демарш Вірменії та Білорусі, які ще до початку саміту попередили, що не підпишуть декларацію з осудом анексії Криму Росією. Багатогодинні умовляння європейськими лідерами результатів не дали, і зрештою організатори саміту пішли на поступки: у декларації йдеться не про анексію Криму, а про «дії проти України», з якими «не можна змиритися у ХХІ столітті». Окремо сказано, що «ЄС підтверджує свої позиції, ухвалені в спільній заяві на саміті Україна-ЄС 27 квітня, в тому числі в частині про незаконну анексію Криму і Севастополя». А «всі учасники саміту підтверджують свої позиції щодо Резолюції Генеральної асамблеї ООН 68/262 щодо територіальної цілісності України» — ця резолюція, ухвалена у березні 2014 року, засудила дії Росії і не визнала кримський «референдум» щодо від’єднання від України. До слова, Вірменія і Білорусь ту резолюцію не підтримали.
Щоб пом’якшити прикрощі, яких завдали невдачі на саміті Києву, Євросоюз заохотив нас іще однією «цукеркою». У Ризі було підписано меморандум про виділення Україні чергового траншу макроекономічної допомоги на суму 1,8 мільярда євро. Як зазначив перед початком саміту голова Європарламенту Мартін Шульц, «стабілізувати Україну економічно — важливіше, ніж говорити про перспективу її членства в ЄС».
Наприкінці підсумкової декларації сказано, що учасники «з нетерпінням чекають на наступний саміт, що відбудеться у 2017 році». І якщо «Східне партнерство» доживе до того часу (а з огляду на величезні кошти, які Євросоюз вкладає в цю програму, мусить дожити), цей саміт відбудеться в непростих умовах. 2017-й — рік президентських виборів у Франції, парламентських виборів у Німеччині і референдуму про можливий вихід із ЄС у Великій Британії. Навряд чи на цьому тлі Євросоюзу буде до більшого зближення з «проблемними» східними сусідами...
Президент Петро Порошенко стверджує, що під час двосторонніх та багатосторонніх зустрічей у Ризі отримав запевнення всіх держав-членів Європейського Союзу в тому, що вони не затримуватимуть завершення ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС. На прес-конференції по завершенні саміту Порошенко також запевнив, що виконання Угоди про асоціацію в частині створення зони вільної торгівлі почнеться без відтермінування — з 1 січня 2016 року, як і було заплановано.
У Ризі Президент провів двосторонні зустрічі, зокрема, з прем’єр-міністрами Греції, Італії та Австрії — країн, які ще не розпочали ратифікувати угоду.
Росія збирається «ґрунтовно проаналізувати» підсумок Ризького саміту «Східного партнерства», але ще до аналізу встигла побачити, що в підсумковій декларації її образили, натякнувши на незадоволення анексією Криму. Такий висновок випливає із заяви з цього приводу, розміщеній на сайті МЗС РФ.
«Підсумки саміту будуть ґрунтовно проаналізовані під кутом зору дотримання обіцянок, які давалися представниками керівництва Єврокомісії щодо того, що це партнерство не спрямоване проти інтересів Росії», — попереджає Москва. У тамтешньому зовнішньополітичному відомстві вважають, що в Ризі «під тиском нагальних завдань окремих учасників була упущена можливість зробити крок до подолання поглиблення розколу континенту».
Крім того, в російському МЗС називають «Східне партнерство» «суперечиливим, заідеологізованим геополітичним проектом, на реалізацію якого чинять негативний вплив окремі країни-члени ЄС з їхніми історичними антиросійськими комплексами».
«Наголошуємо, що ЄС у черговий раз пробурчав свою неадекватну позицію щодо Криму... Звернули на себе увагу і спроби шукати всі біди «Східного партнерства» і причини розбіжностей у підходах до цього проекту між різними країнами, в тому числі членами ЄС, у «підступах» Москви. Саміт новий, а пісня стара», — сказано в заяві.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
