Коли до рук потрапляє перша книжка поета, критичні очікування прості, якщо не сказати примітивні. Ті спроби — ніби сходи на ще вільній від бур’янів весняній грядці: добре видно, де елітне зерно, де ординарне; де клон чи несподівана мутація, а де й просто той самий бур’ян, що — як знати — добре мімікрує під культурні рослини.

Міграція існувала завжди. І завжди її причини і наслідки намагалися пояснити — узяти того ж Мойсея з його теорією очисних сорокарічних блукань. Але щоразу теорія не встигала за виникненням нових міграційних форм.

Коли приїздиш до Венеції за тиждень до відкриття бієнале і залишаєшся ще кілька днів після того, як уся світова супер-VIP-арт-тусовка від’їжджає, ти відчуваєш себе трішки місцевим і не вважаєш себе частиною того шаленого багатотисячного натовпу модних художників, кураторів, критиків, журналістів, колекціонерів та галеристів, які впродовж чотирьох днів метушаться між Джардіні, Арсенале та десятками проектів паралельної програми, розкиданими по всій Венеції та островам лагуни.