Такі різні «партнери»
Варто зазначити, що саму ідею «Східного партнерства» експерти критикували ще до її втілення в життя 2008 року. Адже колишні республіки СРСР, які Євросоюз об’єднав у цій програмі співпраці й підтримки «східних партнерів», кардинально різні — Україна і Молдова, які, за невеликим винятком кінця періоду правління Віктора Януковича, завжди декларували свої євроінтеграційні прагнення, «остання диктатура Європи» Білорусь, чиєму лідеру таке принаймні донедавна й на думку не спадало, дуже прозахідна на той час Грузія, відверто проросійська Вірменія і досить тоталітарний, нафтоносний і дуже далекий від Заходу Азербайджан...
Незважаючи на критику, ініціатори «Східного партнерства» зробили все, аби цей напрям здобув серйозну підтримку в керівних органах ЄС, і тепер «задній хід» Брюссель уже навіть за бажання дати не зможе. А бажання такого, варто відзначити, й немає. Події останнього року підтвердили важливість партнерства щонайменше з Україною навіть для багатьох європейських скептиків, та й успіхи вже безвізової Молдови й досі прозахідної, незважаючи на зміну влади, Грузії надихають Брюссель на подальшу співпрацю. Зрештою, щороку Євросоюз виділяє на «Східне партнерство» величезні кошти — кому ж захочеться, щоб вони «пішли в пісок».
Прогноз невтішний...
Утiм варто зазначити, що для песимістичних прогнозів таки були підстави. Спершу журналісти «вісника ЄС» Euobserver, які роздобули попередній проект підсумкової декларації Ризького саміту, оголосили, що тональність цього документа буде чи не найнижчою за час існування «Східного партнерства». Зокрема, в ньому проігноровано прохання Києва включити в декларацію пункт про «визнання європейських перспектив східних партнерів». Україна послідовно й ледве не істерично наполягала на цьому пункті, тоді як європейські чиновники не менш послідовно намагаються уникати цього формулювання навіть в усному мовленні — бо ж якщо скажеш про європейську перспективу певної держави, то, вважай, зробив перший крок до надання їй статусу кандидата на вступ до ЄС...
Також у проекті декларації була згадка про важливість тристоронніх консультацій ЄС — Україна — Росія щодо нашої з Євросоюзом зони вільної торгівлі. Хоча згодом і європейські, й українські очільники запевнили, що Угода про асоціацію України з ЄС набере чинності з 2016 року незалежно від міркувань Москви з цього приводу. Ну й, нарешті, за даними «Єврообзервера», аби не дратувати Росію, риторику щодо її дій у документі було помітно пом’якшено. Скажімо, залишилася фраза про «засудження незаконної анексії Криму», але нічого не сказано про російські війська на сході України, хоча раніше в ЄС вживали подібні формулювання.
І це ще «квіточки», адже напередодні початку Ризького саміту одразу дві країни «Східного партнерства» — Білорусь і Вірменія — заявили про те, що не підпишуть декларацію, в якій є формулювання про осуд анексії Криму й російську агресію. А суть підсумкового документа в тому, що підписати його повинні всі без винятку члени «СхП».
І зрештою, на додачу до всього, президент Азербайджану Ільхам Алієв узагалі відмовився приїздити на саміт «через надмірну зайнятість».
...Але не остаточний
Як зазначає «Європейська правда», у підсумку було знайдено альтернативний варіант формування декларації — політичні твердження про Крим та Росію будуть подані від імені ЄС та України, а не від усього «Східного партнерства». Але сьогодні, в останній день саміту, текст іще може змінитися. За словами міністра закордонних справ Латвії Едгара Рінкевичса, його обговорюватимуть ледве не до останньої хвилини.
І в процесі цього обговорення вже відбулися позитивні для нас зміни. Як повідомила вчора з посиланням на власні джерела польська агенція ПАП, напередодні саміту посли ЄС узгодили проект більш амбітної, порівняно з озвученою «Єврообзервером», декларації. За даними агенції, тепер декларація міститиме положення, що визнають європейські прагнення та європейський вибір України, Грузії і Молдови, а також чіткі заяви щодо скасування віз. Зокрема, Грузії та Україні в цьому проекті пропонують до кінця 2015 року завершити реалізацію Плану дій з візової реалізації, щоб потім Єврокомісія могла рекомендувати запровадження безвізового режиму. А от безпосередньої критики Росії за те, що вона робить в Україні, нібито таки не буде.
Утім яким саме зрештою виявиться текст уже підписаної (?) всіма «східними» учасниками Ризького саміту декларації, остаточно буде відомо лише по його завершенні.
А ТИМ ЧАСОМ...
Представники громадянського суспільства України, Молдови та Грузії подали символічну, написану власноруч заявку на вступ до Євросоюзу. Це відбулося в рамках участі єврокомісара з питань розширення та сусідства Йоганнеса Гана та представника головування ЄС, глави МЗС Латвії Едгара Рінкевичса в конференції громадянського суспільства в Ризі, яка передувала саміту «Східного партнерства». Як повідомляє «Європейська правда», цю акцію було підготовлено заздалегідь, але вона не була погоджена з посадовцями і стала для них сюрпризом.
Варто зазначити, що схожу акцію представники громадянського суспільства проводили й на сумнозвісному саміті «СхП» у Вільнюсі 2013 року — після того, як тодішній Президент України Віктор Янукович відмовився від підписання Угоди про асоціацію з ЄС, її «символічно» підписали громадські активісти.
Окрім формальних паперів, оформлених у стилі документообігу ЄС, у Ризі активісти передали Гану та Рінкевичсу ватмани зі своїми підписами.
«Те, що ви зробили, — це ваш суверенний вибір. Не всі раді це чути, але це суверенне право кожної країни — обирати власний шлях розвитку, ми закликаємо поважати його і завжди боротимемося за нього», — наголосив з цього приводу Йоганнес Ган, нагадавши, що «членство в ЄС передбачає певну дорогу, яку необхідно пройти».
ДУМКА З ПРИВОДУ
Через конфлікт в Україні партнерство Європейського Союзу з країнами «Східного партнерства» сьогодні є важливішим, ніж будь-коли. Таку думку висловила канцлер Німеччини Ангела Меркель, виступаючи в Бундестазі напередодні «Ризького саміту», повідомляє «Рейтер».
Меркель заявила, що мирний порядок у Європі вже похитнувся в останні 18 місяців через «незаконну анексію Криму Росією» і збройний конфлікт на сході України. «Не в останню чергу через ці обставини зробили «Східне партнерство» більш важливим, ніж коли-небудь раніше, — наголосила канцлер ФРН. — Ми і надалі підтримуватимемо наших східних сусідів на їхньому шляху до суспільства, заснованого на принципах демократії і верховенства закону».
Меркель також наголосила, що партнерство спрямоване на стимулювання економічного зростання і допомагає поліпшити кожен день життя людей в цих країнах, але це також означає визнавати основні цінності, такі як демократія, вільна ринкова економіка та права людини.