І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Відняти, щоб роздати
20.05.2015
Голова асоціації фермерів Липовецького району Володимир Дишкант — проти несправедливого перерозподілу орендованих земель.
Від початку ініціативи виділити земельні наділи учасникам АТО військовослужбовці вже отримали понад 12 тисяч гектарів землі. З них 73 гектари — на Вінниччині. Загалом в області на початок травня нинішнього року військовослужбовці подали 2106 заяв на отримання земельних ділянок. І, здавалося б, — ну де ще, як не в аграрній Вінниччині можна без проблем їх задовольнити. Однак, після того, як було видано дозвільні документи без малого не дев’яти сотням учасникам бойових дій, керівництво області назвало виділення землі для бійців АТО серйозною проблемою.
Землі для бійців не вистачає
Про це чиновники говорили на зустрічі з фермерами Вінниччини. Бійцям АТО, які хочуть отримати землю, її таки дадуть. Щоправда, заберуть цю землю у... звичайних фермерів.
«У нас за дві хвилі мобілізації офіційно пішло служити 1200 хлопців. За дві наступні хвилі піде ще дві з половиною тисячі. Тобто, тільки офіційно це чотири тисячі призовників із Вінницької області. Проблема в тому, що досі чітко не сформульовано, скільки саме землі належить виділити під будівництво, город, чи для ведення підсобного господарства. Тому стали масовими випадки, коли людина хоче отримати і десять соток, і двадцять п’ять, і два гектари», — каже голова вінницької ОДА Валерій Коровій.
Земля, котру планують віддати, державна. І зараз її орендують фермери. Держава, звісно, має право запросити її назад. Однак без нотаріальної згоди орендатора зробити цього не можна.
Знайти спільну мову з фермерами виявилось непросто. Останні, в свою чергу, не вірять, що солдати будуть обробляти землю та вирощувати будь-які сільськогосподарські культури, та вважають, що необхідно моніторити кожного, хто отримав землю. Ні, фермери ділитися готові. Не сама потреба поділитися землею їх обурила найбільше. А дивний факт, що в переліку тих, хто має ділитися з бійцями орендованою землею, немає жодного агрохолдингу. Ні, скажімо, «Зернопродукту» народного депутата Миколи Качура, який обробляє 350 тисяч гектарів землі, ані «Сімекса-Агро»Сергія Тігіпка. Аграрії не розуміють: чому звичайні фермери мають віддати далеко не один гектар, а потужні холдинги — ні сотки?
Поділіться, і вам ваше ж продадуть
Скажімо, голова асоціації фермерів Липовецького району Володимир Дишкант каже, що вказівку «поділитися» землею отримав від районного керівництва. Особисто він змушений віддати сім гектарів.
«Мені не шкода було б поділитися своєю землею. Але чому в цьому списку відсутні великі агрохолдинги? У мене триста гектарів, ділитися тут особливо немає чим, як і в більшості невеликих фермерських господарств. Тому я не розумію, як ця ідея буде втілюватись. Як на мене, солдати заслужили зовсім іншого: квартиру, освіту, зарплату, відпочинок... А на землі вони працювати не збираються. У разі отримання, «атовці» землю або здадуть в оренду, або продадуть, — вважає Володимир Дишкант. — Днями прийшов один хлопчина. Демобілізувався з АТО, отримав землю. Питає: ви землю в мене заберете? То давайте мені, як «Зернопродукт», п’ять тисяч за гектар. І це окрім плати за оренду поля. Тобто, таким чином провокується спекулятивна торгівля відібраною у фермерів землею», — обурюється аграрій.
«Нічийне»і латифундистське — недоторканне?
У результаті зустрічі й аграрії, і влада зійшлися на думці: необхідно контролювати процес передачі землі через публічні обговорення.
По області, зрештою, налічується 12 тисяч гектарів земель від «умерлої» спадщини. Тобто тієї, яку ніхто з родичів померлих не витребував. Як повідомив начальник Головного управління Держземагентства у Вінницькій області Юрій Козак, усі вони зараз використовуються. Так само оформлено право власності на більшість земель запасу. Чому б не розглянути їх у контексті компенсації бійцям АТО?..
У що там вірять чи не вірять чиновники з фермерами — то, зрештою, ворожіння на кавовій гущі. Нагадаємо: закон не забороняє передавати землю у суборенду для подальшого використання іншим господарем. А от чому обминають «увагою», тобто земельно-військовою продрозверсткою, крупні латифундії, — справді цікаве питання. Ось де дійсно не завадила б справжня публічність.
