У липні мине рік, відколи сталася страшна трагедія з малайзійським «Боїнгом 777». Увесь цей час експерти кількох країн намагалися розгадати страшну загадку: хто, як і навіщо? Більшість висновків міжнародних експертів підтверджують версію, озвучену ще в перші дні трагедії: літак було збито керованою ракетою із зенітного комплексу «Бук-М1». А днями британська експертна команда під назвою Bellingcat оприлюднила навіть маршрут й імена двох можливих водіїв злощасного «Бука» — Дмитра і Володимира П., які свого часу виставляли у соцмережі фото поруч із причепом XP 4679 50 і вантажівкою 4267 AH 50, на яких перевозився ЗРК із номером 3Х2 (Х — цифра, яку не вдалося розібрати на фото). За їхньою інформацією, у транспортуванні «Бука» в Міллерово, неподалiк від кордону з Україною, брав участь 147-й автомобільний батальйон, який базується в Москві. На знімках, систематизованих і наданих британцями, чітко видно, як «Бук» проїжджає через Донецьк, Зугрес та Сніжне. Нагадаємо, що в січні група журналістів iз Нідерландів у рамках проекту CORRECTІV дійшла висновку, що «Бук» був доправлений у район Сніжного 53-ю бригадою ППО Російської Федерації для прикриття російських танків, називаючи ім’я іншого водія — Івана Краснопрошина, який так само «засвітився» у соцмережах. Британські експерти припускають, що на всьому шляху до Сніжного водіїв могло бути четверо.
Зрештою, факт причетності до катастрофи лайнера саме «Бука» визнали і самі росіяни — про це свідчить оприлюднений офіційний звіт російських військових інженерів, які проводили своє розслідування. Втім вони при цьому категорично заперечують, що ракета була пущена із смт Сніжне. «Такі умови зустрічі ракети з літаком не пояснюють: походження ушкоджень лівого двигуна, лівого крила, лівого стабілізатора і лівого боку хвоста, залишилось неушкодженим засклення правого боку кабіни пілотів і відсутність вихідних отворів від ракетних елементів на вцілілих елементах кабіни», — наголошено у звіті.
За версією росіян, ракету випустили з іншого району — південніше населеного пункту Зарощенське, трохи більше 30 км від Сніжного. «Розміри району пуску становлять приблизно 2,5 км iз півночі на південь і до 3,5 км із заходу на схід», — зазначено у документі. Цю точку обрано не випадково — Зарощенське на той час було під контролем Збройних сил України, про що свідчать минулорічні фото космічної розвідки РФ.
Утім і цю брехню спростували австралійські журналісти, які, ризикуючи життям, проїхали від російського Курська до Сніжного і назад, побувавши навіть у точці запуску ракети. Цю точку їм вдалося вирахувати за геопозиціюванням на фото сліду запуску ракети. Кадри, відзняті ними, лягли в основу фільму із циклу передач «60 хвилин». У фільмі журналісти розповідають і цікаву деталь: під Сніжним, що у глибокому тилу, але недалеко від місця запуску їх затримали на блок-посту терористів «ополченці» кавказької зовнішності і вилучили у них усі приховані камери, знищивши інформацію. Щоправда, одну камеру вони таки не помітили — саме ці кадри і були використані у фільмі.
Завершується фільм австралійських журналістів фразою, проілюстрованою портретом Путіна: «Першочергова відповідальність за загибель беззахисного цивільного літака і тридцяти восьми громадян Австралії лежить не на тих молодих російських військовослужбовцях, які запустили ракету по літаку, а на людині, що відправила їх туди. Людині, що, поза сумнівом, ніколи не постане перед судом за цей злочин».