Навiть депортацiя не стерла з пiвострова пам’ять про його господарів.
Свого часу Україна не прийшла до Криму — і ось тепер Крим «увірвався» до столиці: болем, реальністю, шоком. Після «несподіваної» окупації півострова російськими військами, на наших очах у стислому вигляді відбуваються події, що колись передували депортації кримських татар із Батьківщини. Так, у 1920—38 роках кримськотатарське середовище «коренізували», аби створити ілюзію піклування «російських братів» про стародавню культуру та зробити інтелектуалів лояльними до радянської влади. Хто такій ілюзії не піддався — тих розстрілювали або ж змушували емігрувати, ізолюючи від народу. Культурні цінності назвали просто «кримськими» і стали переправляти до Ермітажу та інших російських музеїв. Кримськотатарські школи спершу наповнили радянським змістом, а потім — позакривали. Про мечеті й духовну літературу змусили забути. Всі мали стати «росіянами».
Та все ж кримські татари залишалися самими собою — зі своєю мовою, звичаями, святами, кухнею і... мрією про свободу. Тоді і було прийнято жахливе рішення: назвати весь народ зрадниками і депортувати. Розсіяти по світах, асимілювати, знищити. А з півострова — стерти саму пам’ять про його господарів. Історичні назви містечок і сіл змінили на «фруктові» та «щасливі», у пам’ятках культури й духовності розмістили тубдиспансери чи «психушки». Здавалося б, все!
Але «імперія зла» розпалася. Народ повернувся додому. І через два десятиліття гіркувато-солодкої волі знову відчув на собі агонію конаючого змія. Проте цього разу злочин не вдалося замовчати. Він відбувається на очах України і світу, і Україна стала на захист кримських татар, принаймні в гуманітарному та культурному плані. Кримськотатарську мову стали вивчати в найголовнішому ВНЗ держави — Університеті імені Тараса Шевченка. У шкільні підручники збираються внести твори кримськотатарських письменників. До 71-х роковин депортації Міністерство освіти і науки України рекомендує в усіх школах України провести 18 травня єдиний урок пам’яті, присвячений вшануванню жертв депортації кримських татар. Методичні рекомендації та довідкові матеріали для нього підготував Український інститут національної пам’яті.
Як уже згадувала «УМ», згідно з урядовою програмою до 71-х роковин депортації кримськотатарського народу 15-18 травня в Україні відбувається соціальна кампанія «Ми — кримські татари» і телемарафон. Упродовж травня на 1-му каналі Українського радіо щодня видатні постаті кримськотатарського народу читають уривки з книги британської письменниці Лілі Хайд «Омріяний край», що минулого року вийшла друком українською мовою. По всій країні запланований перегляд фільму «Хайтарма» Ахтема Сейтаблаєва. Як зазначає координатор ініціативи «КРИМ.SOS» Таміла Ташева, масові вшанування відбудуться у Києві, Одесі та інших містах нашої країни.
17 травня у Національному музеї історії України відбудеться відкриття виставки Hatiraalbomi («Альбом спогадів»), де експонуватимуться фотографії з сімейних архівів. О 20-й годині на майдані Незалежності відбудеться акція-реквієм «Запали вогник у своєму серці»: зі свічок буде викладено зображення півострова Крим із числом 71, контури Тамги — кримськотатарського національного символа.
18 травня у мечетях та церквах Києва відслужать поминальні молебні за жертвами депортації з Криму татар та осіб інших національностей. У Національній опері України відбудеться офіційний вечір-реквієм, в якому візьмуть участь представники державної влади України, члени Меджлісу, народні депутати, представники громадськості та студентство. Також о 19-й на майдані Незалежності відбудеться Всеукраїнський жалобний мітинг пам’ятi жертв геноциду кримськотатарського народу з виступами керівництва та членів Меджлісу кримськотатарського народу, представників політичних партій та громадських організацій.
Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>
У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>
Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>
Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>
У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>
