Політична рок-сенсація

13.05.2015
Політична рок-сенсація

У виборчих урнах виявилося багато неприємних несподiванок для чинної влади. (з сайта static.prsa.pl.)

«Сенсаційний» — здається, кращого визначення результатів президентських виборів у Польщі, що відбулися 10 травня, і не вигадаєш. Іще на початку цього року єдиною інтригою майбутньої президентської кампанії було те, переможе чинний глава держави Броніслав Коморовський у першому чи лише в другому турі. І попри те, що від січня до травня його рейтинг знизився майже на 15%, у лідерстві висуванця правлячої партії «Громадянська платформа» все одно не було сумнівів ні в соціологів, ні в незалежних експертів.

Але поляки, як уже не вперше трапляється в європейській політиці останніх років, здивували. Згідно з офіційними даними, оприлюдненими вчора центральною виборчою комісією Польщі, лідером першого туру став головний конкурент Коморовського — представник найбільшої опозиційної партії «Право і справедливість» Анджей Дуда. За нього віддали свої голоси 34,8% виборців, що взяли участь у голосуванні. Чинного президента підтримали 33,8%. Це менший відрив, ніж показали одразу після закриття виборчих дільниць екзит-поли (2,6%), але все одно вражає.

Та, мабуть, найбільшою сенсацією цих дивних виборів став навіть не помітно більший, ніж очікувалося, результат 42-річного Дуди. Справжньою несподіванкою й шоком виявилося досягнення «бронзового призера» перегонів — рок-музиканта Павела Кукіза. Попри те, що він прогнозовано посів саме третє місце, жодне соціологічне опитування не змогло передбачити такий неймовірний результат — майже 21% голосів. За 51-річного кандидата, який головним гаслом своєї кампанії обрав «ліквідацію монополії на владу» двох провідних партій — «ГО» та «ПіС», — проголосував фактично кожен п’ятий виборець. Найбільша частина з них — молодь у віці від 19 до 25 років. В усіх інших вікових групах, окрім людей яким за 59 (із них рок-зірку підтримало лише трохи більше 4%), Кукіз посів друге місце. Зате йому віддав першість закордонний виборчий округ. За останні роки саме молодь становила найбільшу групу нових емігрантів, що виїхали з Польщі до Великої Британії, Німеччини тощо.

Такий тріумфальний результат по суті «антисистемного», як він і сам себе називає, кандидата, котрий і політиком-то став геть нещодавно (хоча, будучи музикантом, грав «політичний» рок), змушує політологів замислитися над процесами в польському суспільстві. Схожою несподіванкою два роки тому став прорив руху «5 зірок» в Італії. Ця також «антиполітична» партія, очолювана коміком Беппе Грілло, несподівано посіла третє місце на парламентських виборах.

Та, власне, й у Польщі вже траплялося щось подібне — коли 2010 року третє місце в парламентській кампанії посів популістський «Рух Палікота». Але в самому мільйонерові Януші Палікоті польські виборці відтоді, схоже, розчарувалися — у боротьбі за президентське крісло він став лише сьомим із результатом — близько 1%. Четверте місце з 3,26% голосів посів інший мільйонер, прокремлівський кандидат Януш Корвін-Мікке, який «підставив» Кукіза й, попри домовленість, не зняв перед виборами свою кандидатуру на його користь. Білява актриса й телеведуча Магдалена Огурек із не менш прокремлівською риторикою заручилася симпатіями 2,38% виборців — п’яте місце.

Чим обернеться тріумф Кукіза для провідних політичних сил під час наступних виборів до Сейму, які очікують на Польщу восени — над цим аналітикам і стратегам «ГО» та «ПіС» іще доведеться поламати голови. «Громадянській платформі» взагалі не позаздриш — з огляду на невеселу динаміку її рейтингу, осінь-2015 має всі шанси ознаменуватися тріумфом «ПіС» Ярослава Качинського. І тоді навіть якщо Коморовський залишиться президентом, керувати країною за умови більшості опозиції в парламенті йому буде вельми непросто.

Але це буде потім, а поки що головна боротьба перед другим туром, запланованим на 24 травня, розгорнеться за голоси Кукіза. Загалом, тенденція для 62-річного Коморовського не дуже сприятлива — електорат найуспішніших після двох лідерів кандидатів більше схиляється до Дуди. Однак за два тижні ще багато чого може статися.

Над чим обом претендентам на крісло глави держави варто попрацювати — то це над явкою. Такого низького бажання проголосувати поляки не виявляли з 1989 року, коли в країні почалися демократичні та ринкові реформи — 10 травня на виборчі дільниці прийшло менше 49% громадян, наділених правом голосу.

Тим часом Броніслав Коморовський після виборів заявив, що за згоди Сенату хоче провести загальнонаціональний референдум. «Результати виборів змусили мене зрозуміти, що необхідні зміни у відносинах між громадянином та державою і зміцнення механізмів, які дозволяють громадянам впливати на хід подій у Польщі», — заявив глава держави. За його словами, високий рівень підтримки Павла Кукіза, який у своїй програмі одну з основних ролей відводить референдумам, показав, якими високими є очікування у цій сфері. На референдум Коморовський планує винести три важливі питання: запровадження одномандатних виборчих округів, змін до виборчого законодавства та ліквідації фінансування партій з держбюджету і податкових питань.

ПОГЛЯД З УКРАЇНИ

Судячи суто з риторики, кандидат від партії «Право і справедливість» Анджей Дуда, який несподівано став лідером за підсумками першого туру виборів, видається чи не найбільш проукраїнським з усіх претендентів на посаду президента Польщі. Він заявляв про можливе надання Україні військової допомоги й навіть критикував чинного главу держави Броніслава Коморовського за «надто помірковану» позицію з цього питання. Власне, «ПіС» завжди вважався більш категорично налаштованим проти Росії, ніж «Громадянська платформа».

З іншого боку, після анексії Криму і риторика, й позиція «ГО» зазнала суттєвих змін, і президент Коморовський неодноразово доводив, що стоїть, без вагань, на нашому боці. Окрім того, «ПіС» набагато радикальніший у питаннях двосторонньої українсько-польської політики і, скажімо, не схвалює жодних примирень між Києвом та Варшавою щодо Волинської трагедії.

І, нарешті, Коморовський та його «Громадянська платформа» користуються більшою повагою та довірою в керівних органах ЄС, тоді як «ПіС» мають у Брюсселі радикальний (у негативному сенсі цього слова) імідж. Тож підтримка Коморовського додає Україні більше дивідендів на загальноєвропейському рівні, ніж додала б підтримка Дуди.

Утім нам залишається лише стежити за тим, який вибір зроблять наші західні сусіди. І сподіватися на те, що хоч би яким він був, Польща не відвернеться від України після того, як стала одним з її найпалкіших друзів і впродовж стількох років була нашим «адвокатом у Європі».

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>