Не парадний вхід

Канцлер Німеччини Ангела Меркель зі зрозумілих причин не приїхала до Москви на 9 травня — аби не легалізувати своєю присутністю парад пихи бойкотованого Заходом за анексію Криму й воєнну агресію на Донбасі Володимира Путіна. Але, як і Генсекретар Організації Об’єднаних Націй Пан Гі Мун, глава уряду ФРН намагається не викидати Путіна із західної орбіти остаточно. Адже це дало б і без того вже непередбачуваному лідеру ядерної держави фактичний карт-бланш на повну вседозволеність, що загрожує Третьою світовою війною й катастрофою для всього людства. Пан Гі Мун, як глава провідної міжнародної організації, міг собі дозволити приїхати в Москву й на сам День Перемоги. Меркель обрала для візиту наступний день — 10 травня.

Звісно, насамперед фрау канцлер вшанувала пам’ять загиблих у Другій світовій, поклавши квіти до пам’ятника Невідомому солдату. Однак головною метою її візиту були переговори з Путіним щодо ситуації в Україні та реалізації Мінських домовленостей.

Як охарактеризувала цей візит німецька газета «Ді Вельт», Меркель довелося «сісти у складний шпагат». «Тон Меркель мав, з одного боку, звучати примирливо, а з другого — не бути надто м’яким», — зазначає видання.

Варто зазначити, що це було нелегко, і вираз обличчя німецької гості на деяких фото яскраво свідчить про її не надто приємні емоції від спілкування з колись дуже близьким «товаришем» (до вторгнення Путіна в Україну взаємини між двома лідерами були вельми приязними).

Меркель, зокрема, нагадала кремлівському очільнику, що проросійські бойовики на сході України не виконують щонайменше частину пунктів Мінських угод. І наголосила на тому, що територіальна цілісність України має бути відновлена. «Нам варто рахуватися з тим, про що йдеться при реалізації мінського комплексу заходів. Ідеться про те, щоб суверенність, суверенітет і територіальна цілісність України були відновлені, і ми будемо й надалі спільно над цим працювати», — заявила канцлер ФРН на спільній прес-конференції по завершенні переговорів із Путіним. І наголосила, що «злочинна анексія Криму завдала серйозного удару стосункам РФ і Німеччини та загрожує європейському устрою в цілому.

Натомість президент Росії заявив, що в пакті Ріббентропа — Молотова «був сенс», і СРСР нібито пішов на угоду з Гітлером, щоб «не допустити прямого зіткнення». А Польща «стала жертвою власної політики», позаяк після підписання Мюнхенської угоди «сама хотіла анексувати частину Чехії». Меркель, зі свого боку заявила, що цей пакт «був підписаний на протиправній основі, але, звичайно, Другу світову війну ініціювала націонал-соціалістська Німеччина».

При цьому канцлер нагадала президенту РФ, що Німеччину від націонал-соціалізму звільняли солдати усіх національностей, які були в складі тодішньої Червоної армії — тобто не лише росіяни, як зараз дуже хочеться думати Путіну, а й українці, білоруси та представники інших народів СРСР, разом із західними союзниками. Вона також звернула увагу на те, що не всім європейцям завершення Другої світової війни принесло свободу та демократію. І поділ Німеччини та Європи вдалося подолати лише через 45 років.