Свій поміж диктаторів

Без лідера жодної з держав-союзниць та взагалі західних держав, на тлі чорного диму від далекої пожежі, але з дуже великою помпою — так нарешті відбувся довгоочікуваний парад із нагоди 70-ї річниці перемоги у Другій світовій війні на Красній площі в Москві. Особливих несподіванок не сталося — про те, що цивілізований світ проігнорує це помпезне свято, організоване новітнім агресором для згадки про перемогу над минулим, було відомо заздалегідь. Компанію Володимиру Путіну на урочистій трибуні не склав навіть друг і симпатик Мілош Земан — президент Чехії, як і обіцяв, до Москви на 9 травня приїхав, але на парад вирішив не йти. В останній день відмовився від приїзду і ще один європейський союзник Кремля — прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас. Навіть очільники Узбекистану й Білорусі Іслам Карімов та Олександр Лукашенко надали перевагу домашньому святкуванню, беручи активну участь в урочистостях у власних столицях. Лукашенко, до слова, відзначився, вирядивши 11-річного позашлюбного сина Миколку в такий самий мундир головнокомандувача, як і свій — так і приймали парад на пару, «бацька» і його спадкоємець.

Але самотнім Путін не почувався. Просто товариство, в якому він опинився, яскраво символізувало розташування Росії на геополітичній мапі світу: пліч-о-пліч із російським лідером стояли високі гості з Киргизстану (напередодні президент Алмазбек Атамбаєв якось трохи приречено повідомив про те, що його країна приєднується до Євразійського економічного союзу), Азербайджану, В’єтнаму, Індії, Венесуели, ПАР, нев’їзний у більшість цивілізованих країн світу диктатор Зімбабве Роберт Мугабе тощо. І, звісно, «найцінніший» із присутніх державних лідерів — глава Китайської Народної Республіки Сі Цзиньпін. Із собою він привіз низку дуже вигідних для Росії угод, і задоволений Володимир Путін заявив, що тепер Пекін — провідний стратегічний партнер Москви. Натомість деякі міжнародні оглядачі зауважили: після того, як своїми діями щодо України Кремль сам загнав себе в глухий кут бойкоту з боку Заходу, російській владі не залишається нічого іншого, як податися в сателіти великого Китаю. Хоч і відбувається це на тлі розпачливих спроб Путіна загарбати для Росії виняткову славу переможця в Другій світовій, ігноруючи навіть колишніх партнерів по СРСР, не кажучи вже про держави-союзники.

До слова, КНР відзначає День Перемоги не 9 і не 8 травня, в день капітуляції нацистської Німеччини, а на початку осені. Адже саме 2 вересня, з капітуляцією Японії, Друга світова, власне, остаточно й завершилася. Сі Цзиньпінь запросив російського колегу відвідати 70-річчя і «своєї» Перемоги.

Перед своїми головнокомандувачами промарширували також не лише російські військовослужбовці, а й їхні азербайджанські, вірменські, білоруські, казахські, сербські, монгольські, індійські, китайські колеги. Загалом у масштабній демонстрації бойових потужностей взяли участь понад 16 тисяч військових, майже 200 одиниць військової техніки, близько 150 літаків і гелікоптерів. До техніки було прикуто особливу увагу, адже деякі зразки своїх найновіших озброєнь росіяни обіцяли вперше показати громадськості саме на параді Перемоги.

Серед них — супертанк «Армата», який, щоправда, напередодні заглух просто під час генеральної репетиції. Але в момент самих урочистостей не підвів. Ще один зразок техніки, який неможливо було не помітити — сумнозвісний зенітно-ракетний комплекс «Бук», що влітку минулого року над Донбасом укоротив віку 296 безневинним людям на борту пасажирського «Боїнга» «Малайзійських авіаліній». Цікаво, що коли «Буки» гордо виїхали на площу, диктор чомусь на мить замовк і не оголосив назву потужної машини. Хоча перед цим зразком техніки пафосно оголосив «Панцир-С», а одразу після — ЗРК С-400 «Тріумф».

«Прославився» «Бук» і під час параду Перемоги в Читі, хоча й не так моторошно, як раніше на Донбасі. Вже коли ЗРК проїхав площу Леніна, де стояла центральна трибуна в цьому місті, у нього загорівся двигун. Пожежу загасили, але далі «Бук» поїхав уже на причепі.

Зловісний чорний дим значно більших масштабів трохи попсував парадну картинку і в Москві — саме вранці 9 травня на північному сході столиці РФ загорівся склад площею близько 500 квадратних метрів. Але декому з коментаторів це навіть сподобалося — мовляв, так символічно: «увєрєнний чєканний шаг гордих побєдітєлєй на фонє дима, сімволізірующєго уходящую войну». Щоправда, поки «гордиє побєдітєлі» марширували в російській столиці, трохи менш ніж за тисячу кілометрів на південь від Москви їхні, можливо, однополчани вели реальні бойові дії проти колишніх соратників своїх дідів, що воювали в тій війні, яка закінчилася 70 років тому...