«Хайтарма» в екзилі

Запальна тюркська музика, національні кримськотатарські пісні й танці, національні ігри і спокусливі запахи східної кухні у повітрі. Ні, це не Крим. У неділю кілька сотень кримських татар зібралися, щоб відзначити національне свято весни, землеробства і родючості — Хидирлез... уперше в Києві.

Свято відкрили в одному зі столичних парків двома гімнами: українським та кримськотатарським, розгорнувши прапори двох народів. Далі — розваги, національні обряди, спортивні змагання, зокрема, традиційна боротьба на поясах — куреш, головним призом за перемогу в якій вручали живого барана. Окрім цього, поважним гостем свята був голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, який виступив iз промовою, наголосивши, що в період окупації вимушені переселенці з півострова повинні об’єднуватися і не втрачати національні традиції. «Це свято як форма спілкування кримських татар, що проживають у Києві, — зазначив Чубаров. — Ми у своїй державі, але не на власній землі. Ми повинні максимально об’єднуватися і допомагати один одному. І коли ми повернемося додому, почнемо будувати новий Крим».

Минулого року кримці відмовилися святкувати Хидирлез на знак протесту проти того, що російська влада заборонила в’їзд на півострів духовному лідеру кримських татар Мустафі Джемілєву та іншим вiдомим представникам кримськотатарського народу. Бойкотували вони і цьогорічне свято біля Бахчисараю, організоване за російським сценарієм. Як заявив віце-прем’єр Криму Руслан Бальбек, цей Хидирлез зібрав аж 40 тис. людей, хоча Рефат Чубаров зазначив, що насправді їх там було набагато менше. «Останні дані з Криму говорять про те, що на організоване окупаційною владою «святкове» дійство «Хидирлез» правдами і неправдами вдалося зібрати близько 5-6 тисяч чоловік. Як відомо, окупаційна влада зобов’язала всі районні та міські адміністрації Криму і керівників державних установ забезпечити вказану їм «оргкомітетом» кількість «учасників», — розповів Чубаров. До того ж при оформленні основної сцени повністю виключили кримськотатарську національну символіку.

У столиці кримськi татари вже другий рік поспіль відзначатимуть і трагічну дату в історії свого народу — річницю депортації. Рішенням КМДА з 14 по 18 травня у Києві пройде ціла низка поминальних заходів. 14 травня на майдані Незалежності, перед входом у будівлю Головпоштамту погасять блок поштових марок, випущених на тему історії кримськотатарського народу. 15 травня в Музеї Івана Гончара відкриють виставку-інсталяцію «Зинджир: ланки пам’яті. День скорботи і вшанування пам’яті жертв геноциду (депортації) кримськотатарського народу». 17 травня у Національному музеї історії України відбудеться урочисте відкриття виставки Hatira albomi («Альбом спогадів»), де експонуватимуться фотографії з сімейних архівів, а на Майдані зі свічок буде викладено зображення півострова Крим із числом 71, контури кримськотатарського національного символа «Тамга» і напис No genocide!!! 18 травня в Національній опері України пройде офіційний меморіальний захід «Вечір-реквієм», в якому візьмуть участь представники держвлади України, члени Меджлісу, нардепи, представники громадськості та студентство. А в мечетях та церквах Києва проведуть панахиди за жертвами депортації з Криму татар та осіб інших національностей.

А в самому Криму вшановувати пам’ять жертв депортації «нова влада» Меджлісу не дозволила. Проте Рефат Чубаров запевнив, що в усіх мечетях у цей день відбудуться поминальні молебні та покладання квітів.