Щоб зекономити кошти і час, вирішено було провести в столиці Казахстану в ці дні відразу два саміти пострадянських держав — СНД та ЄЕП. Так, учора в першій половині дня відбулося спершу закрите засідання «четвірки» — Леоніда Кучми, Володимира Путіна, Нурсултана Назарбаєва й Олександра Лукашенка, а потому до президентських розмов про майбуття ЄЕП долучилися й офіційні делегації.
Судячи з коментарів членів Групи високого рівня з формування ЄЕП, котрi засідали за день до саміту, планувалося, що лідери «четвірки» затвердять список із 29 першочергових для можливості функціонування ЄЕП документів, які, як очікується, будуть підписані до кінця року. Серед них документи про єдині правила митної вартості товарів, ліцензування імпортних та експортних товарів, єдині умови транзиту через територію ЄЕП, єдині принципи стягнення ПДВ, а також непрямих податків, єдині принципи надання сільгоспсубсидій тощо, — словом, готуватимуться до поспішного підписання в найближчі три місяці документи про все «єдине». Є серед цього пакета і проект договору про створення комісії з торгівлі і тарифів — спільного регулюючого органу, якому країни-учасниці ЄЕП делегуватимуть частину своїх повноважень, повідомляє УНІАН. Для «маленького єепівця» теж передбачено певні радощі, звісно, маленькі — домовленості про спрощення переміщення фізичних осіб через внутрішні кордони «четвірки». Це єдиний з документів, який має конкретну дату до виконання — 10 грудня нинішнього року.
Щодо саміту СНД, то, як і попередні зустрічі, нинішню проігнорували президент Туркменістану Ніязов та Молдови — Воронін. Якщо Туркменбаші вже років сім не дає жодних пояснень своєї неявки, то Володимир Воронін досі вважає це за потрібне. І наразі, як оголосила прес-служба молдовського президента, він не прилетить на сьогоднішній саміт «у зв'язку з великою зайнятістю». Серед традиційного моря питань, які належить обговорити главам державСНД, є два беззаперечні лідери на найпильнішу увагу — напруженість між Росією та Грузією, а також боротьба з тероризмом у світлі трагедії в Беслані і, відтак, засобів, якими Кремль хоче приборкати терористів. Насамперед, мається на увазі тривожна заява Москви про завдавання превентивних ударів по терористах поза межами Росії. Ця тема була в центрі засідання глав МЗС Співдружності, яке відбулося напередодні саміту.
Міністерство закордонних справ України намагалося заспокоїти співвітчизників. «Ми далекі думати про те, що справа дійде до превентивних ударів, у будь-якому випадку ми обговорюватимемо його з російською стороною, — висловив позавчора позицію МЗС речник міністерства Маркіян Лубківський. — Будь-які рішення, що прийматимуться в СНД, прийматимуться у форматі консенсусу чи погодження, отже, будь-яке рішення у плані превентивних ударів без згоди України, звичайно, прийматися не можуть. Важко провести межу між втручанням у внутрішні справи держави і боротьбою із тероризмом. Очевидно, тут буде знайдено «золоту середину», чим займатимуться лідери країн СНД, глави урядів та МЗС».