Пам’ятний знак

Щоб укорінювати пам’ять про минуле, варто ненав’язливо розміщати у кутику телеекрана мак — як символ шани. І показувати між програмами чи у блоках реклами буквально хвилинні ролики, в яких 80-90-річні учасники і свідки Другої світової війни неквапливо перебирають спогади, а відомі люди різних поколінь озвучують страшні цифри втрат. Головне — щоб пам’ять не виявилася такою ж короткою, як тематичне відео. Чи заідеологізованою, як у радянських фільмах чи проектах проросійськи налаштованих медіа.

Вустами Вакарчука і Макаревича

«Щоб пам’ятали» — такий месидж соціальної кампанії на телеканалах групи StarLightMedia: СТБ, «Новий канал», ICTV, M1. Із 24 квітня і до 11 травня показують кілька тематичних роликів власного виробництва. В одному знімався російський музикант Андрій Макаревич, відомий своїм проукраїнством. «В какой момент Гитлер решил, что ему все сойдет с рук? В 38-м году, когда он напал на Чехословакию, а мир как бы и не заметил? Или в 39-м, когда Советский Союз подписал с Германией пакт о ненападении, и они вместе раздерибанили Польшу?» — запитує музикант і нагадує, що у роки Другої світової загинуло 54 мільйони людей.

В іншому ролику трохи більше хвилини проникливо називає страшні цифри український співак Святослав Вакарчук: 100 тисяч людей, які знайшли смерть у Бабиному Яру; створенi окупантами 230 таборів на території України, де загинув мільйон військовополонених; а загалом життя кожного п’ятого українця обірвалося у роки Другої світової. У ще одному короткому відео польський письменник  Януш Леон Вишневський своєю міні-розповіддю розширює географію: «Крізь всі концентраційні табори Європи, такі як Заксенхаузен, Бухенвальд, Дахау, Собібор, Берген-Бельзен, пройшли 18 мільйонів людей, вижили ж лише 7 мільйонів». Окремо почуття і спогади людей, які пройшли ту війну, учасників боїв і ув’язненої концтабору — у «Ветеранах». Авторами ідеї роликів StarLightMedia стали керівники творчих об’єднань каналу СТБ Тала Онищук і Ксенія Бугрімова.

Режисер Олесь Санін, який зняв «Мамая» і «Поводиря», цього разу у взаємодії з  Інститутом національної пам’яті зняв серію з 12 відеороликів про українців, що виборювали перемогу над нацизмом у Європі, і сьогодення. В одному з них 97-річний полковник, морськиий піхотинець Іван Залужний тримає орден «За мужність» ІІІ ступеня, яким посмертно нагородили... його внука. «Цього року я мріяв відсвяткувати свято 9 травня, День великої перемоги, зі своїм онуком, лейтенантом Національної гвардії, — каже у кадрі ветеран Другої світової війни. — Але він загинув у бою, захищаючи свою Батьківщину...» Торік ветеран поховав онука, 24-річного лейтенанта Івана Гутника-Залужного, який поліг у бою, коли терористи обстрілювали блок-пост біля Амвросіївки Донецької області. Своїм життям Іван-молодший, який відкрив вогонь по бойовиках, що підкрадалися, врятував життя підрозділу із 50 осіб.

Ролики, які показують вітчизняні канали, були створені і на замовлення групи «Інформаційний спротив» за сприяння Національної гвардії України і Національного військово-історичного музею України. «Соціальні рекламні ролики розповідають історію двох поколінь, які знаходять спільну мову, незважаючи на конфлікт, що вирує.У центрі — ветерани, яким дзвонять їхнi внуки, солдат української армії і медсестра з військового госпіталю», — розповідає керівник «Інформаційного спротиву» Дмитро Тимчук.

За мотивами радянського фільму «В бій ідуть лише старики» підготувала ролик промо-команда телеканалу «Інтер». Хто не пам’ятає чи не бачив, стрічка закінчується діалогом біля могили загиблих друзів, у якому військовий льотчик — герой Олексія Смирнова каже: «Коли скінчиться війна, повернемося ми сюди. Пройдемо по цих місцях ... хто залишиться живим». «І покличемо кращий симфонічний оркестр», — додає герой Леоніда Бикова. Ролик — продовження стрічки про війну: спочатку полем до старої солдатської могили рухаються люди у фраках з музичними інструментами в руках, а потім виконують найвідомішу мелодію з фільму — «Смуглянку».

Ще 11 квітня, у Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів, UA:Перший у вечірньому прайм-таймі з повтором у будні вдень запустив в ефір соціальний телепроект «Ми любимо життя!». Це 10 відеороликів, кожен з яких присвячений одній людині — жертві війни. Герої — з різних регіонів України: в’язні концтаборів, гетто, примусові працівники, діти, які були учасниками партизанських загонів. Проект робили у співпраці з німецьким Фондом «Пам’ять, відповідальність та майбутнє», який з 2009 року реалізує програму «Місце зустрічі: діалог».

Вшанування по-радянськи чи по-українськи?

У День пам’яті й примирення, 8 травня, телеканал ZIK наживо проведе тригодинний телемарафон «Друга світова: від війни до війни». Вечірні прямі ефіри транслюватимуть із київської та львівської студій каналу. Ведучі — творці проекту «Історична правда»: автор і ведучий Вахтанг Кіпіані та редактор Ольга Мовчан. Поміж іншого глядачам запропонують подивитися виїзний репортаж із Бреста, де 22 вересня 1939 року відбувся спільний німецько-радянський парад «із нагоди» вторгнення військ нацистської Німеччини і СРСР у Польщу. Завдяки підтримці телерадіокомпанії Deutsche Welle під час телемарафону вийде спеціальний матеріал із Німеччини про оцінку сучасними німцями подій 70-річної давнини. Також плануються включення з Польщі та Росії. Із передової на сході України кожні щопівгодини на прямий зв’язок зі Львовом і Києвом виходитимуть журналісти проекту «На периметрі». Розказуватимуть і про настрої місцевого населення, їхнє ставлення до дат 8 і 9 травня. 

«Ми намагаємось подивитись на події об’єктивно і з різних сторін. Половина гостей — відомі історики, доктори наук і дослідники, які, наприклад, розкажуть про українців, котрі героїчно воювали проти гітлерівців у складі різних армій, поза Червоною армією. Також будуть військові експерти, наприклад Валерій Бобрович, який простісінько з передової приїде, аби поділитись своїм досвідом у в’єтнамській, кавказькій війнах та теперішній АТО, щоб наші глядачі могли подивитись на війну крізь війну. Ми зробимо усе, щоб доступно і фахово донести глядачам невідомі, часом шокуючі аспекти найкривавішої Другої світової, яка була для українців значно складнішою, ніж нам нав’язували», — каже «УМ» Ольга Мовчан. 

Цього дня надвечір UA:Перший покаже документальний фільм режисера Тараса Химича «Золотий вересень. Хроніка Галиччини 1939-1941» (2010). В основі стрічки — свідчення очевидців тих подій: українців, поляків та євреїв, а також кадри кінохроніки і коментарі істориків.

До 70-річчя перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня зранку телеканал «Інтер» почне транслювати багатогодинний марафон «Наша Перемога», ведучими якого будуть Анастасія Даугуле і Роман Кадемін. За інформацією прес-служби каналу, будуть розповіді про те, яким було 9 травня 1945 року в Києві, Харкові, Одесі, Берліні (Німеччина) та Відні (Австрія); спогади очевидців — фронтовиків і «дітей війни», розповіді про події на фронті і в тилу, про життя на окупованих територіях, «табори смерті». Можна не сумніватися, що буде багато «спільної історії», зрозуміло, з Росією. Про це свідчить хоча б те, що окремою підтемою стануть розповіді про відомих радянських акторів, кінематографістів, спортсменів, які стали учасниками Другої світової війни, зокрема, Юрія Нікуліна, Володимира Басова, Петра Тодоровського, Георгія Жжонова. Хоча буде й про українців, наприклад, гімнаста, олімпійського чемпіона Віктора Чукаріна (родом із Донецької області, жив у Львові), який пішов добровольцем на фронт на початку війни, потрапив у полон, був в’язнем «табору смерті» Бухенвальд. Також на каналі цього дня відбудеться  прем’єра документального спецпроекту власного виробництва «День Перемоги. Повернення», покажуть святковий концерт «Перемога. Одна на всіх».

Буде в ефірі й випуск проекту «Чекай на мене» («Жди меня») під назвою «Зустрічі Перемоги» (основну частину програми, як правило, робить російська редакція «Телекомпанії ВИD»). Ведучі Анатолій Бондаренко та Жанна Тихонова, зокрема, нагадають легендарну історію кохання італійця Луїджі й українки Мокрини — героїв програми, яким телеканал «Інтер» відкрив пам’ятник у Києві два роки тому. Луїджі був на відкритті пам’ятника. А в серпні 2013-го італійця не стало. Цього року в італійському містечку Кастель Сан Лоренцо навпроти школи, в якій навчався Луїджі, буде встановлено точно такий же пам’ятник, як у столиці України. Ще одна історія «Зустрічей Перемоги» стосуватиметься листів із фронту із захопленого німецькими солдатами в Кам’янець-Подільському поштового відділення. Вони — понад 1200 листів — довгі роки зберігалися в австрійському музеї і тільки недавно були передані в Україну. Команда телепроекту розшукала окремих адресатів, дітей та онуків тих, кого вже немає в живих.

До речі, телеканал СТБ запустив днями «Непрочитані листи війни» — спеціальний проект інформаційної програми «Вікна-Новини», з документальними реконструкціями та свідченнями ветеранів. Відправною точкою для сюжетів стали уже згадані збережені в Австрії листи. Зокрема, знімальній групі вдалося розшукати онука солдата Гаврила Воробйова з Кам’янця-Подільського та через 70 років повернути йому листа, який його дід написав у перші дні війни.

P.S. Тільки той, хто знає свою історію, а не міфи, може поважати свою країну. Щоб пізнавати своє справжнє минуле з допомогою телеефірів, глядачам потрібно мати доступ до багатьох каналів і визбирувати цінні крихти.