Добрий день, сестро!
Я наважуся розтлумачити тобі війну, яка наразі ведеться у Східній Україні. Тобто там, де ми народилися, в нашій хаті. Уже рік іде ця війна, а маса людей до цього часу не може збагнути, хто її веде і чим вона повинна скінчитися. Багато людей думають, що ми, українці, воюємо поміж собою, щось ми не поділили. Це не так, сестро. Щоб знайти істину в цьому питанні, хочу потік своїх думок направити в таке русло.
По-перше. Людина живе в реальному і віртуальному світах. Реальний світ — це те, що ми бачимо, чуємо, відчуваємо. Віртуальний — це людська уява про реальний світ, і ця уява зафіксована у книжках, кінофільмах, мистецьких творах. Мені не подобається віртуальний світ, бо в ньому не можна відшукати істину, бо вона — в реальному світі. Із самого дитинства людина потрапляє у стихію неправди — мати розповідає їй казки, лякає Бабаєм, циганами за непослух. Діти, бавлячись між собою, вигадують небилиці, аби відчувати свою зверхність над ровесниками.
Людина кожен день шукає в полові зерно — правду, вириваючись із тенет віртуального світу, і це її втомлює. Вона ледачіє і починає сприймати віртуальний світ на віру. Вірить у Бабая, русалку, чорта, сатану, комунізм і одночасно в... Бога. Вірить, не аналізуючи, в те, що прочитала, побачила по телевізору. Або, навпаки, не вірить.
По-друге. Люди, ледачі думкою, не хочуть цікавитися політикою, і тоді політика цікавиться ними. Хоча ці люди й не ходили на вибори, референдуми, мітинги.
По-третє. Щоб зрозуміти сучасні події в Україні, потрібно знати історію своєї країни. Головне самому визначитися — хто я? Якої нації, хто мої пращури? Сестро, якщо ти визначилася, що ти українка, то все українське буде тобі дороге і рідне. Ти будеш уболівати за свій рід, свою землю. Тоді дорогі будуть хата, садочок, рідне село, район, область, в цілому Україна. Тобі дорогими будуть мова батьків, їхня пісня, вишитий рушник. Якщо ж ти відчуваєш себе росіянкою, тоді ти пишатимешся Росією, її мовою, культурою.
Чому ми повинні знати історію України? А тому, що сучасна війна на Донбасі — це продовження драматичного, а часом і трагічного становлення України як незалежної держави. Київська Русь — це перша українська держава. У ХІІІ столітті її зруйнувала азійська орда, український народ потрапив у рабство до татаро-монголів, потім — під панування литовців, поляків, росіян. Боротьба за відродження самостійної України і її нації ніколи не припинялася. Історики умовно визначили дату початку залежності України від Росії 1654 рік — це доба підписання Богданом Хмельницьким Переяслав-Хмельницької угоди. Вирватися з обіймів Росії робили спроби українські гетьмани Виговський, Дорошенко, Многогрішний, Мазепа, Петлюра — все намарно.
Тобі як людині набожній цікаво буде знати, що Українська православна церква довго опиралася проти московської і тільки в 1686 році потрапила під її підпорядкування. Ця залежність існує і сьогодні.
У 1991 році Україна здобула (через 337 років) свою незалежність від Росії. Остання з цим не змирилася і всі роки незалежності України шкодила їй, втручаючись у її внутрішні справи. Усі ці роки Росія прагнула втягнути Україну то до СНД, то до Митного союзу, заважала їй вступити до Європейського Союзу, до НАТО. Для цього Росія використовувала всі методи, а головне — використовує таємну агентуру та розвідку. Росії вдалося через свою агентуру нейтралізувати Службу безпеки України, утворити проросійський уряд, призначити Президентом «свого» кандидата Януковича, створити проросійську більшість у Верховній Раді, завербувати, підкупити українські ЗМІ, які вели руйнівну пропаганду, шельмуючи, принижуючи свій народ, свою державу. І навпаки — возвеличувати Росію і її уряд. Росія сіє розбрат серед українців. Це вона вигадала міфи про ворогування «східняків» і «западенців», про прагнення «східняків» відділитися від соборної України. Росія роздмухує брехню про заборону російської мови в Україні. Український націоналізм, національну свідомість вони (Росія) оголосили фашизмом, задурюючи цим власний народ.
По-четверте. Підходжу до головного: як виникла війна на сході України? У 2013 р. в Україні створились політичні умови для анексії її Росією. Що я маю на увазі під «умовами»? А те, що планувала Росія, їй вдалося: вони мали в Україні свого президента-маріонетку Януковича, свій проросійський уряд на чолі з Азаровим, нейтралізували СБУ, армія розвалена, фінансову систему в Україні контролюють російські банки, 30% українських підприємств викупила Росія. Їй залишилося зробити небагато — відвернути вектор України від Європи та підписати вступ України до Митного союзу. 21.11.2013 р. було призупинено підписання Україною договору про Асоціацію з ЄС. Це збурило національно свідомий люд України, і він масово зібрався на мирні мітинги в Києві з протестами. Так виник другий Майдан. Далі були масові протести по всій Україні, розстріл Небесної сотні, втеча Януковича до Росії. І тоді сусідня країна протрубила на весь світ, що в Україні стався фашистський переворот і що потрібно «допомогти» побороти фашизм. Ця «допомога» полягала в негайному розчленуванні України на окремі незалежні від Києва федеративні утворення, які потім через «демократичні» юридичні процедури ввіллються до складу Російської Федерації. Із Кримом Росія так і вчинила, але на материковій Україні їй це не вдалося. На схід України, на її захист, ринули майданівці, добровольці, свідомі українці. Згуртувавшись у батальйони, зупинили ворога (російських найманців) на тих рубежах, на яких вони зараз стоять.
В останній світовій війні (1939—1945), захищаючи радянську імперію від німецьких загарбників, загинув і наш батько... «Не за Україну, а за її ката» наразі гинуть з боку Росії чеченці, осетини, буряти, врешті росіяни. На Донбасі задурені російською пропагандою українці взяли зброю у росіян і пішли воювати проти своїх братів, проти своєї неньки України. Ця війна буде тривати доти, допоки населення Донбасу не зрозуміє, що його ошукали і що його ворог не Україна, а підступна і підла Росія.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
