Повітряна гавань без попутного вітру

Інвестиції відлетіли

З першими рейсами з’явилось чимало планів і сподівань, але водночас — і не безпідставних сумнівів та критики скептиків щодо доцільності масштабного розвитку порту та вкладення чималої суми грошей в реконструкцію.

Тоді ж активно вивчати інвестиційну обстановку взялись інвестори з польського міста Лодзь. Уже в жовтні 2010 року було здійснено кілька рейсів за маршрутом: Вінниця—Лодзь. Однак вони не користувалися попитом і їх закрили.

Хоч характеристики вінницького аеропорту відповідають міжнародним вимогам і дозволяють приймати літаки континентального класу типу «Боїнг-737», та опоненти розбудови повітряних воріт наголошували на необхідності побудови ще двох смуг, адже, мовляв, за всіма канонами їх має бути три. Однак це не загальмувало роботу вінницького аеропорту. Адже посадка, перельоти — це великі гроші. Навряд чи хто хотів їх втрачати. Не завжди набиралась необхідна кількість пасажирів. Цей ринок на той момент виявився досить стиснутим. Авіакомпанії, що вже працюють на ньому, не дуже охоче посуваються для входження інших — ізраїльських, турецьких тощо. А щодо злітних смуг, то в часи своєї стабільної роботи аеропорту вистачало однієї смуги. Тоді він приймав до 30 літаків на день.

Тож наразі всі грандіозні плани п’ятирічної давності зійшли на рівень чартерних рейсів.

А українське МЗС продовжувало говорити про вінницький аеропорт як про важливий транспортний вузол для організації паломництва іудеїв до своїх святинь на території України. Варто сказати, що так звана хасидська програма аеропорту й зараз є найживучішою. Щоосені повітряна гавань приймає кілька тисяч паломників з Ізраїлю. Натомість, вінничани мали можливість вирушити до Тель-Авіва за пільговими цінами. Але 23 квітня 2014 року компанія YANAIR призупинила рейси з Вінниці до Тель-Авіва. Як повідомили в адміністрації КП «Аеропорт Вінниця», причиною стала ситуація в країні та подорожчання долара. Ці рейси здійснювалися з 19 березня 2014 року, ціна квитка складала 1700 гривень.

Також досить популярним вважався чартерний рейс Вінниця—Чорногорія, який здійснювався в літній період — з червня по вересень.

Поки що залишились не реалізованими, попри проведені певні підготовчі роботи, рейси Вінниця—Краків, Вінниця—Варшава, Вінниця—Анталія.

У лютому 2014 року компанія YANAIR призупинила рейси з Вінниці до Москви. А ще раніше, в жовтні 2013 го, за тим же маршрутом припинила польоти компанія «Мотор Січ».

Амбітні плани — є побоювання

Однак після певного спаду повітряні ворота Вінниччини знову можуть відчинитися для крилатих машин. Нещодавно нову можливість розвитку аеропорту анонсувало Міністерство інфраструктури. Після нового поштовху розвитку Львівського аеропорту з’явилась надія, що й «Аеропорт Вінниця» отримає ще один шанс вписатися в карту міжнародних перельотів, а вінничани політати, в обхід Борисполя, наприклад, у Туреччину, чи Ізраїль. Причому вже зараз кажуть, що теоретично можна буде це зробити відносно дешево. А з урахуванням масового заробітчанства мешканців області в Італії не зайвим було б узяти повітряний курс і на Неаполь.

Утім у Вінниці реакція на цю новину більш стримана. В адміністрації аеропорту чекають офіційного підтвердження запуску авіарейсів Вінниця — Тель-Авів — Вінниця та Вінниця—Стамбул—Вінниця. Директор КП «Аеропорт Вінниця» Ярослав Мазурець каже, що плани дещо затримуються на рівні Державіаслужби. «Ми проводили переговори з представниками компанії, вони готові літати, але станом на цю хвилину Державіаслужба ще не розіслала інформацію по іноземних країнах, словом, є певна процедура, яка поки що не виконана. Скільки часу це може зайняти — питання не до мене, скажу тільки, що ця процедура не виконується із серпня минулого року», — повідомив Ярослав Мазурець.

Існує побоювання й щодо того, а чи буде кому літати? Раптом ініціатива захлинеться через незатребуваність. Адже Вінниця — не індустріальні Запоріжжя, Харків, Дніпропетровськ. Однак, згадуючи багаторічну активність у цьому питанні нинішнього керівника Вінницької ОДА Валерія Коровія та спікера ВР Володимира Гройсмана, на цей раз гвинт може закрутитись швидше і з далекою перспективою.

Декотрі фахівці вже не один рік наголошують, що, наприклад, не завадило б розвантажити пасажиропотік Борисполя. Та й для Вінниці є в цьому промислі така необхідна прагматична складова. Адже розвиток аеропорту — це перспектива й нові робочі місця — на митниці, у санітарній зоні, метеослужбі, готельному комплексі.