І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Мурафський кар’єр — ласий кусочок для ділків iз міцними щелепами. (автора.)
Головна цінність мурафської породи в універсальності: її можна використовувати у металургії, цукровій галузі, виробництві будматеріалів, навіть у птахівництві, де вапняк обов’язково додають до корму курей.
Хоча підприємство, що має ліцензію на розробку Мурафського кар’єру, є державним, право контролювати видобуток сировини в ньому оскаржують сьогодні два приватні суб’єкти. Конфлікт могло б оперативно вирішити Міністерство агрополітики, котре і є законним власником родовища. Але столичні чиновники чомусь не спішать реагувати на протистояння в глибинці. Відповідно, місцева влада також лише споглядає, як розвивається сюжет. У департаменті агропромислової політики Вінницької ОДА стверджують, що просили галузеве міністерство спрямувати в кар’єр перевірку та рекомендувати кандидатуру нового керівника. Однак там ніхто на прохання підлеглих не зреагував.
Успішне в минулому підприємство з видобутку вапняку штормить уже не перший рік. Один за одним підприємство роками міняло керівників, однак вийти з боргової ями кар’єрові так і не вдалося. Сьогодні заборгованість перед держбюджетом складає 2 мільйони гривень. На майно підприємства господарський суд Вінницької області ще у 2013 році наклав арешт. Згодом додався ще один цікавий учасник конфлікту: у протистояння гіпотетичних власників втрутилися охоронці ПП «Донбас-Безпека». Котрі, між іншим, використовують автомобіль, що певний час воював на сході. Принаймні символіка на ньому — точно, як із зони АТО. Для переконливості, напевне?
Як стверджує екс-директор підприємства Петро Жульков, формальним приводом для конфлікту стало його звільнення, а цьому передували рейдерські захоплення кар’єру людьми «спортивної тілобудови». Колишній керівник кар’єру писав заяви до міліції, прокуратури, СБУ, у Державну службу охорони…
«Із ДСО ще відповіді немає, а в галузевому міністерстві порадили звернутись до охоронного ПП «Донбас-Безпека». Мені дорікають, що їхні послуги дорого коштували, однак наш договір розрахований на 3 роки. І, наскільки мені відомо, в держслужбі охорони такі послуги коштують дорожче», — стверджує Петро Жульков.
Восени минулого року вінницький бізнесмен Ігор Абдулко вирішив стати інвестором підприємства. З цією метою створили ТОВ «Фінансово-промислова група «Поділля» зі статутним капіталом в один мільйон гривень. Разом iз ним відкрилось і ТОВ «Виробничо-промислова група «Поділля», що орендувала техніку «Фінансово-промислової групи» . Уже колишній директор кар’єру і підприємець підписали договір про співпрацю. Потім на горизонті з’являється ще один інвестор — В’ячеслав Левицький. Його участь давала можливість випускати більш широкий спектр вапнякової продукції. Однак робота втрьох відразу якось не заладилася. Як запевняє Ігор Абдулко, вчорашні партнери сказали йому, що він зайвий. Державне підприємство «Мурафський кар’єр» уклало договір про охорону підприємства з приватною фірмою і почало вивозити продукцію. Хоча таке право, як каже бізнесмен, мало лише ТОВ «ВПГ «Поділля». У лютому нинішнього року Абдулко звернувся до правоохоронних органів із заявою про пошкодження та зникнення держмайна і про те, що до цього причетне керівництво підприємства. У Шаргородському райвідділі міліції відкрили кримінальне провадження.
Ну а далі, в березні, директор кар’єру Жульков написав заяву на звільнення. Сьогодні він запевняє, що пішов на цей крок під тиском і через погрози. Контроль над підприємством перейшов до ТОВ «ВПГ «Поділля».
Виставивши за ворота попередніх охоронців, нинішні були покликані, за словами замдиректора Петра Жулькова і за сумісництвом другого інвестора В’ячеслава Левицького, аби вберегти кар’єр від «рейдерів». Такими, на думку Левицького, є інвестор Абдулко та його енергійні представники.
«У цьому році кар’єр уже двічі піддавали нападу. Вони завезли сюди техніку, і замість охорони об’єкта добували сировину, хоча це заборонено. А ще почали різати казенне обладнання на металобрухт. Ми ж хочемо зберегти підприємство. Мешканці села зібрали більше ста підписів під зверненням до влади», — запевняє Петро Жульков. При цьому він та його заступник переконують, що знають, як вийти з боргової ями, пропонуючи продавати некондиційну гірську масу і таким чином гасити борги.
Тим часом стосовно підприємства відкриваються все нові кримінальні провадження. Обидві сторони конфлікту скаржаться на бездіяльність правоохоронних органів. А керівник сектору зв’язків із громадськістю УМВС України у Вінницькій області Анна Олійник пояснила: якщо раніше шаргородські слідчі відкрили провадження за фактами пошкодження обладнання, то тепер воно перекваліфіковано на крадіжку з проникненням на територію та в приміщення. Також правоохоронці звернулись до суду по санкцію на ревізію майна, оскільки без якісного аудиту подальше розслідування неможливе.
До речі, днями з’явилась інформація, що Міністерство агрополітики оголосило конкурс на вакантну посаду директора Мурафського кар’єру. Ура! Однак допоки буде вирішуватися подальша доля вапняковидобувного підприємства і в правоохоронних органах (а цей процес може затягнутись), і в самому міністерстві, метал і сировину будуть i надалі вивозити з кар’єру. Куди?
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>