Довіра — головний фактор перемоги Назарбаєва

26 квітня 2015 року в Казахстані відбулися другі позачергові президентські вибори за останні п’ять років. З великою перевагою перемогу здобув Нурсултан Назарбаєв, який обіймає президентську посаду вже більше 20 років. За нього проголосувало 97,7% виборців. Явка виборців склала більш ніж 95 % від усіх громадян, які мають право голосу.

Цього року за перше крісло Казахстану боролися три кандидати — Нурсултан Назарбаєв, представник Комуністичної народної партії Казахстану Тургунов Сиздиков і лідер профспілок республіки Абельгази Кусаінов. На виборах Сиздиков набрав 1,6% голосів виборців, Кусаінов — 0,7%, посiвши друге і третє місця відповідно.

Цікаво, що вперше за всі передвиборчі кампанії останніх років передвиборчі платформи кандидатів відрізнялися одна від одної. Нурсултан Назарбаєв пропонував виборцям економічні реформи. Його програма включала в себе всі державні стратегії середньострокового і довгострокового розвитку кількох останніх років. Проте ключовою стала антикризова програма «Шлях у майбутнє», запропонована Н. Назарбаєвим ще восени минулого року. Вона і лягла в основу його передвиборчих обіцянок.

Зокрема, в ній ідеться про політику уряду щодо створення великої кількості робочих місць через реалізацію інфраструктурних проектів, зокрема будівництва доріг. Казахстан планує вигідно використовувати своє геополітичне становище: стати «мостом» для перевезення вантажів iз Китаю до Європи і назад. Крім того, стратегія Назарбаєва припускає поступову реструктуризацію економіки і ослаблення «голландської хвороби» (сьогодні бюджет Казахстану більш ніж на третину залежить від експорту нафти).

Водночас передвиборча програма Нурсултана Назарбаєва містила пропозиції щодо поліпшення соціального стану в країні: модернізацію систем освіти та охорони здоров’я, зростання добробуту населення. В даний час Казахстан увійшов до низки конкурентоспроможних країн світу і у найближчих (до 2050 року) планах Казахстану — бути в тридцятці.

Населення Н. Назарбаєву вірить. І саме довіра стала основою результатів виборів. Більше того, навiть соціологічні опитування показали, що до теперішнього часу в Казахстані не бачать політика, який міг би так само успішно підтримувати стабільність у державі.

Що стосується передвиборчих програм інших кандидатів, то вони не відрізнялися масштабністю. Кандидат від Комуністичної народної партії Казахстану Тургунов Сиздиков, крім комуністичних гасел, робив ставку на антизахідні тези. Так, він виступав проти засилля західної культури, зокрема на телебаченнi й у кіно. Заявляв, що продукція Голлівуду «поширює стандарти легкого безтурботного життя, просякнутого фальшю і легкодухістю». Він також критикував неправильне харчування в західних країнах і проблему виховання молоді. Для казахстанської молоді Сиздиков мав намір запропонувати «шанс на самореалізацію», «рівні стартові можливості, ефективні соціальні ліфти і високі суспільні ідеали». Втім нічого, що поставило би бар’єр проникненню цих «неправильних речей» у Казахстан, він не пропонував. Передвиборча програма кандидата від комуністів — найкоротша передвиборча платформа не лише на цих, а й на всіх попередніх виборах президента.

Ще один кандидат — голова Асоціації профспілок Казахстану Абельгази Кусаінов — пішов шляхом Альберта Гора: він обрав своїм напрямом екологію. Закликав посилити увагу до питань охорони природи та забезпечення раціонального використання природних ресурсів. Встановити систематичний контроль за використанням підприємствами та організаціями земель, вод, лісів, надр та інших природних багатств, а також приділяти велику увагу збереженню водоохоронних і захисних функцій лісів, збереженню та відтворенню рослинного і тваринного світу, запобіганню забрудненню атмосферного повітря. Впровадити систему промислової безпеки. Втім, так само, як і Гору, «зелена тема» казахстанському кандидату в президенти виграти вибори не допомогла. Настільки вузька спрямованість передвиборчих програм, можливо, і зумовила надзвичайно низький відсоток виборців, які віддали свої голоси за даних кандидатів.

Єдине, що об’єднувало всіх трьох претендентів на президентський пост, — це беззастережна підтримка ідей євразійської інтеграції в рамках Євразійського економічного союзу. Чергові, п’яті за рахунком, вибори президента Казахстану знову виграв Нурсултан Назарбаєв. Ще раз підтвердивши думку, що населення поки що не бачить у країні політиків, яким може довірити своє майбутнє.